Постанова ВГСУ від 02.04.2015 року у справі №904/9142/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 904/9142/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівРогач Л.І., Фролової Г.М. (доповідача)за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)Генеральної прокуратури України Савицька О.В., посв. від 13.03.13розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.15у справі№904/9142/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак"доДніпропетровської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі міста Дніпропетровськаза участю:Прокуратури міста Дніпропетровськапровнесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 02.04.2015 для розгляду касаційної скарги у справі №904/9142/13 господарського суду Дніпропетровської області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Рогач Л.І., Фролова Г.М. (доповідач).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.09.2002, шляхом викладення пункту 2.1 у наступній редакції: "2.1 Земельна ділянка передається до 02.07.2017 року. Після закінчення терміну договору його дія скінчується".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 у справі №904/9142/13 (суддя Мартинюк С.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак" звернулося з апеляційними скаргами до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 (судді: Виноградник О.М. - головуючий, Джихур О.В., Лисенко О.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак", подану до господарського суду 04.02.2015, прийнято до розгляду та призначено на 10.03.2015.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2015 (судді: Виноградник О.М. - головуючий, Джихур О.В., Лисенко О.М.) в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" від 05.02.2015, підписану директором П'ятовим Ю.О. повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції від 13.02.2015 скасувати, справу направити на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм права, зокрема, статей 22, 44 Господарського процесуального кодексу України, статті 8 Закону України "Про судовий збір". Заявник зазначає, що скрутний майновий стан товариства є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника Генеральної прокуратури України, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм процесуального законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єрмак" звернулося з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2015 у справі №904/9142/13 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2015 апеляційну скаргу повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Мотивуючи ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що заявником не доведено відповідними доказами обставин, які можуть бути підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 94 цього Кодексу до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі статтею 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: 1) апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; 2) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам); 3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; 4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено; 5) до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується скаржником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Єрмак" не було додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору, водночас, товариством було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Апеляційною інстанцією досліджено, що з матеріалів апеляційної скарги заявника не вбачається жодних доводів та доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законом розмірах.

Таким чином апеляційний господарський суд, встановивши викладене та враховуючи вимоги статей 32, 33, 36, 94 Господарського процесуального кодексу України, статті 8 Закону України "Про судовий збір", правомірно зазначив, що скаржником не додано доказів на підтвердження обставин, викладених в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, а відтак обґрунтовано повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції у справі винесена у відповідності з нормами процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.