ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2017 року Справа № 925/718/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Барицької Т.Л.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016у справі№ 925/718/16 Господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс"доКомунального підприємства "Аеропорт Черкаси"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаська обласна радапровизнання додаткової угоди укладеною за участю представників сторін:
позивача: Тимошенко Б.А.
відповідача: не з'явилися
третьої особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Аеропорт Черкаси" про визнання укладеною Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 16 від 01.06.2013.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 у справі № 925/718/16 (суддя Єфіменко В.В.) позовні вимоги задоволено частково, визнано укладеною Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01 червня 2013 року №16, укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" та Комунальним підприємством "Аеропорт Черкаси" з дня набрання рішенням законної сили в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., суддів Алданової С.О., Пономаренка Є.Ю.) рішення Господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 у справі № 925/718/16 скасовано; в позові відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі № 925/718/16, рішення Господарського суду Черкаської області у цій справі залишити без змін.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки позивачеві належить переважне право на продовження договору оренди на новий строк, а відповідачем висловлено намір передати в наступну оренду майно, що є предметом укладеного між сторонами договору № 16; умови договору оренди № 16 від 01.06.2013 продовжують виконуватися сторонами, що свідчить про фактичну пролонгацію цього договору і зазначеній обставині не надано правової оцінки судом апеляційної інстанції. Крім цього, скаржник вказує на порушення судом вимог ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного суду України від 20.04.2016 у справі № 3-266гс16.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено, що 01.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" (орендар) та Комунальним підприємством "Аеропорт Черкаси" (орендодавець) було укладено договір оренди нерухомого майна № 16, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлову частину будівлі профілакторію ССТ загальною площею 94,6 кв.м, розміщену за адресою: вул. Смілянська, 168, м. Черкаси, вартість якого визначена згідно з актом оцінки за Методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України та становить за експертною оцінкою без ПДВ - 107200,00 грн. (п. 1.1. договору).
Згідно із п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання - під складські приміщення.
Пунктами 3.1, 3.4 договору передбачено, що орендна плата визначена у розмірі 15% на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна обласної комунальної власності затвердженої рішенням обласної ради і становить за перший (базовий) місяць оренди травень 2013р. - без ПДВ - 1341,34 грн., з ПДВ - 1609,61 грн. за рік без ПДВ - 16096,08 грн., з ПДВ - 19315,30 грн.. Орендна плата перераховується на рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 днів з дня отримання рахунку.
Як визначено п. 3.9 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції.
Пунктом 11.1 договору сторони передбачили, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 червня 2013 до 01 травня 2016 р. включно.
Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про його припинення, він вважається подовженим ще на той самий термін, а саме на два роки одинадцять місяців, на тих же умовах (п. 11.4 договору).
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що згідно із актом прийому-передачі від 01.09.2013 Комунальне підприємство "Аеропорт Черкаси" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" прийняло в оренду нежитлову частину будівлі профілакторію ССТ загальною площею 94,60 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Смілянська,168, м. Черкаси.
На підставі наявних в матеріалах справи доказів, апеляційний суд визначив, що листом № 31-01 від 01.03.2016 відповідач повідомив позивача про те, що 01.05.2016 строк дії договору оренди закінчується і що підприємство, як орендодавець, не бажає продовжувати дію даного договору.
Також 24.05.2016 відповідач надіслав позивачеві лист від 24.05.2016 № 109-01, у якому, посилаючись на зміст попереднього листа від 01.03.2016 за № 31-01, знову вказав про закінчення терміну дії договору оренди 01.05.2016 та свої заперечення щодо подальшого продовження строку дії договору, у зв'язку з чим просив повернути об'єкт оренди.
Вважаючи, що після закінчення строку договору, а саме після 01.05.2016, він має право на продовження договору оренди на тих же умовах і на той же строк, позивач 30.05.2016 надіслав на адресу Комунального підприємства "Аеропорт Черкаси" додаткову угоду про внесення змін до договору оренди № 16 від 01.06.2013, в якій строк чинності договору оренди встановлено на 2 роки 11 місяців з дня підписання сторонами додаткової угоди.
Відмова відповідача від підписання додаткової угоди стала підставою звернення позивача з позовом у цій справі про визнання зазначеної додаткової угоди укладеною.
Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач повністю та належним чином виконував умови договору оренди, орендодавець не надав до суду доказів повідомлення ним орендаря про припинення договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди, на час закінчення дії договору оренди позивач мав намір передати майно, яке є предметом оренди, в наступну оренду, але іншому суб'єкту, що свідчить про порушення власником вимог, встановлених ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи в повному обсязі рішення суду першої інстанції в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаним висновком з тих підстав, що як до закінчення строку дії договору, так і в межах місячного строку, з дати закінчення дії договору, відповідач повідомив позивача про свої заперечення щодо продовження строку дії договору та про припинення його дії у строк 01.05.2016, що відповідно до вимог закону свідчить про припинення договору оренди № 16 у зв'язку з закінченням строку, на який він був укладений; сторони можуть вносити зміни (в тому числі і в судовому порядку) лише до договору, який є чинним на момент внесення до нього відповідних змін, а тому направлення на адресу відповідача 31.05.2016 проекту додаткової угоди про внесення змін до договору, який припинив свою дію з 01.05.2016, та подальше звернення до суду з вимогою про визнання даної додаткової угоди укладеною, є безпідставним та суперечить приписам цивільного законодавства.
Сервіси для юристів