ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2017 року Справа № 910/4035/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,
за участю представника позивача - ОСОБА_4 дов. № 5 від 3 січня 2017 року, відповідача - ОСОБА_5 дов. № б/н від 10 листопада 2016 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Український Бізнес Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Український Бізнес Банк" до ТОВ "Велес-Д", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним договору факторингу, договорів про відступлення права вимоги,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року ПАТ "Український Бізнес Банк" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Велес-Д" (далі - відповідач) з позовом про визнання недійсним договорів, що укладені між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ТОВ "Велес-Д": договору факторингу № 7 від 5 грудня 2014 року, договору № 1857 від 5 грудня 2014 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 2365 від 21 грудня 2011 року та договору №1860 від 5 грудня 2014 про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 1230 від 22 квітня 2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що укладений 5 грудня 2014 року договір факторингу № 7 є нікчемний, оскільки вартість відступленого на користь відповідача права вимоги за цим договором є значно нижчою за його ринкову вартість.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Український Бізнес Банк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31 квітня 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ "Український Бізнес Банк" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Український Бізнес Банк".
Посилається на необґрунтованість висновків суду, неповне дослідження доказів у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.
Стверджує, що рівень обслуговування кредиту та віднесення його на цій підставі до тієї чи іншої категорії якості(групи), що здійснюється банками в силу приписів Положення "Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" встановлено виключно з метою формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат, він не може свідчити та визначати вартість активу як об'єкту цивільного права.
Звертає увагу на те, що залучення до спільної перевірки аудитора є правом Уповноваженої особи Фонду, а не обов'язком.
Крім того, вказує на те, що відповідно до п. 4.12 ч. 4 розділу 2 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку уповноважена особа фонду, з поміж інших спеціалістів, для встановлення тих чи інших фактів вправі залучати в тому числі і оцінювачів.
Представником ТОВ "Велес-Д" подано письмові пояснення у справі, в яких відповідач стверджує про відсутність в матеріалах справи будь-яких належних доказів, які б підтверджували достовірність даних, вказаних суб'єктом оціночної діяльності у поданому позивачем звіті про незалежну оцінку прав вимоги, беручи до уваги відсутність методики визначення вартості такого виду майна. Просить залишити рішення першої та постанову апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Представником Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подано письмові пояснення, в яких третя особа просить задовольнити касаційну скаргу ПАТ "Український Бізнес Банк", скасувати рішення першої та постанову апеляційної інстанцій, позов ПАТ "Український Бізнес Банк" задовольнити в повному обсязі.
Крім того, зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги результати проведення оцінки прав вимог, що є предметом договору факторингу №7 від 5 грудня 2014 року.
Стверджує, що судом попередніх інстанцій помилково не взято до уваги той факт, що списання заборгованості за рахунок резервів має на меті підвищення ліквідності банку, збалансування рівнів активів та пасивів банку, а не прощення боргу, на якому наполягає відповідач і позицію якого підтримали суди попередніх інстанцій.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги третя особа повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 05 грудня 2014року між ПАТ "Український Бізнес Банк" (Клієнт, позивач) та ТОВ "Велес-Д" (Фактор, відповідач) укладено договір факторингу № 7.
Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 7 в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт (позивач) продає (переуступає) фактору (відповідачу) право вимог до боржника, які включають в себе кредитний договір (кредитний договір, деталі якого містяться у додатку № 1 до цього договору), а фактор (відповідач) приймає такі права вимоги та зобов'язується передати фінансування в розпорядження клієнта (позивача) за плату.
Пунктом 1.1.4 встановлено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором на дату набрання чинності цього договору, складає 3706369 гривень 68 коп.
Згідно п. 2.1 ТОВ "Велес-Д" надає фінансування ПАТ "Український Бізнес Банк" у національній валюті України в сумі 37063 гривні 70 коп. При цьому позивач передає відповідачу плату у розмірі 1% від суми фінансування у національній валюті України.
5 грудня 2014 року згідно акта приймання-передачі прав вимоги (додаток № 2 до договору факторингу № 7) позивач передав, а відповідач прийняв права вимоги (з усією документацією), як визначено у договорі факторингу № 7 від 05 грудня 2014року.
Відповідно до акта прийому-передачі документів до договору факторингу № 7 від 05 грудня 2014 (додаток № 3 до договору факторингу № 7) позивач передав, а відповідач прийняв документи згідно переліку, визначеному в цьому акті.
Сервіси для юристів