ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2017 року Справа № 910/12720/16
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Бакуліної С.В.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"на постанову від 29.11.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/12720/16 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"проздійснення відшкодування шкоди у сумі 22 877,67 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились,
Від відповідача - Чала І.М. - дов. від 17.05.16,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з позовом про стягнення 22877,67 грн. на відшкодування шкоди.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.09.2016 (суддя Підченко Ю.О.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що заяву (претензію) про виплату страхового відшкодування позивачем подано з пропуском строку, передбаченого п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Постановою від 29.11.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого: Руденко М.А., суддів, Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю. рішення від 23.09.2016 господарського суду м. Києва скасовано, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 22877, 61 грн. на відшкодування шкоди.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" у касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення, місцевого господарського суду - залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 509, 530, 1194 ЦК України, п. 36.2 ст. 36, пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 43 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.12.2012 між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" як страховиком та гр. ОСОБА_7 як страхувальником укладено договір добровільного страхування № 28-2840-12-00514, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Daewoo Nexia", реєстраційний номер НОМЕР_1.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП.
Відповідно до п. 8 договору строк дії договору - з 14 год. 00 хв. 14.12.2012 до 24 год. 00 хв. 13.12.2013.
07.05.2013 по вул. Дніпровська Набережна в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Daewoo", реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобілю марки "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується довідкою № 9195935 про дорожньо-транспортну пригоду.
Вироком від 13.09.2013 Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/11896/13-к (провадження № 1-кп/753/36/13) встановлено, що гр. ОСОБА_8, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Daewoo", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_7, чим порушив вимоги п.п. 2.3.б, 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження, а пасажир автомобіля "Daewoo", реєстраційний номер НОМЕР_1, гр. ОСОБА_9 - тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Окрім того, зазначеною постановою гр. ОСОБА_8 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Відповідно до звіту № 1611 від 06.11.2013 про оцінку автомобіля "Daewoo", реєстраційний номер НОМЕР_1, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Асистанська компанія "Українська служба допомоги", вартість матеріального збитку автомобіля марки "Daewoo", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 39957,70 грн.
На підставі заяви гр. ОСОБА_7 27.11.2013 позивачем складено страховий акт №ДККА-26974 відповідно до якого було вирішено здійснити виплату страхового відшкодування у сумі 22 877,61 грн., підстава для визначення розміру збитку - звіт № 1611 від 06.11.2013.
Виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування від 13.12.2012 № 28-2840-12-00514 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" виплатило гр. ОСОБА_7 готівкою з каси страхове відшкодування в розмірі 22 877,61 грн. що підтверджується видатковим касовим ордером від 04.12.2013.
Цивільно-правову відповідальність гр. ОСОБА_8 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано шляхом укладення з відповідачем полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9200404.
29.02.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою № 52 УСГ/АГ про відшкодування 22 877,61 грн. в порядку регресу.
Залишення зазначеної заяви без відповіді та задоволення стало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" з позовом у даній справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування визначено як угоду між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Сервіси для юристів