ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2017 року Справа № 907/986/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"на рішення та постанову Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2016у справі№ 907/986/15 Господарського суду Закарпатської областіза позовомСпільного підприємства "Степанський агробуд"доРівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"провизнання недійсним рішення за участю представників сторін:
позивача: Грабовський В.А.
відповідача: не з'явилися
третьої особи: Янчук В.В., Камінський Р.І.
ВСТАНОВИВ:
Спільне підприємство "Степанський агробуд" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про визнати недійсними з моменту прийняття рішень 14 обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", прийнятих 10.03.2005 по першому та четвертому питаннях порядку денного, оформлених протоколом від 10.03.2005.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2016 у справі № 907/986/15 (колегія суддів у складі: головуючого судді Ващиліної Н.М., суддів Андрейчук Л.В., Йосипчук О.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Кордюк Г.Т., Михалюк О.В.), позов задоволено повністю; визнано недійсними з моменту прийняття рішення 14 обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", прийняті 10.03.2005 по першому питанню порядку денного "Про затвердження постанов Ради Асоціації "Рівнеагробуд" та по четвертому питанню порядку денного "Організаційне питання", оформлені протоколом ХІV обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" від 10.03.2005.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 907/986/15, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на порушення судами норм ст. 32 -34, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти дослідження обставин справи, зокрема ненадання судами оцінки новій редакції статуту асоціації, затвердженого оскаржуваними рішеннями конференції, підписаної і тому числі представником позивача.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив Спільного підприємства "Степанський агробуд" на касаційну скаргу, в якій позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - відхилити.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що Спільне підприємство "Степанський агробуд" є засновником Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд".
Відповідно до п. 6.1 статуту асоціації управління асоціацією здійснюється на основі поєднання гласності і рівності прав учасників щодо свого членства в асоціації та принципів самоврядування трудового колективу асоціації.
Пунктами 3-7 розділу 5.1 статуту асоціації "Рівнеагробуд" в редакції 2002 року передбачено, що конференція учасників асоціації вважається правомочною, якщо в її роботі взяло участь не менше ніж 60% обраних делегатів.
Делегати обираються на загальних зборах трудових колективів засновників асоціації. Чисельність делегатів встановлюється з розрахунку 1 представник від 50 працюючих в організації або на підприємстві засновника асоціації.
Пунктами 8-9 розділу 5.1 статуту асоціації "Рівнеагробуд" передбачено, що рішення конференції приймаються відкритим або таємним голосуванням. Рішення про таємне голосування приймаються на вимогу не менше, ніж половини присутніх на конференції делегатів. Рішення конференції вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість присутніх делегатів.
Предметом позову у цій справі є позовні вимоги Спільного підприємства "Степанський агробуд" про визнати недійсними з моменту прийняття рішень 14 обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", прийнятих 10.03.2005 по першому та четвертому питаннях порядку денного, оформлених протоколом від 10.03.2005.
Обґрунтовуючи підстави недійсності вказаних рішень позивач посилається на те, що він є учасником Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"; у 2014 році йому стало відомо про проведення 10.03.2005 чотирнадцятої обласної конференції учасників асоціації, на якій було прийнято оскаржувані рішення, він не був обізнаний про проведення вказаної конференції, в її роботі представник позивача участі не брав у зв'язку з неповідомленням про скликання вказаної конференції, а прийняті на ній рішення порушують його права як учасника асоціації. Крім того, як стверджує позивач, на вказаній конференції був відсутній кворум для прийняття таких рішень.
Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив з того, що делегати на конференцію 10.03.2005 трудовим колективом позивача не обирались, повідомлення про скликання конференції не отримували; позивач та засновники асоціації не були повідомлені про скликання ХІV обласної конференції асоціації "Рівнеагробуд та участі в її роботі не брали, що підтверджується листами відповідача та засновників асоціації; в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази участі в ХІV обласній конференції асоціації "Рівнеагробуд не менше 60% належним чином обраних делегатів засновників асоціації.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про те, що ХІV обласна конференція асоціації "Рівнеагробуд була проведена з порушення вимог п.п. 3,4,5 розділу 5.1. Статуту відповідача, що є підставою для визнання недійсними прийнятих на ній рішень по першому та четвертому питаннях порядку денного.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
Сервіси для юристів