Постанова ВГСУ від 02.03.2016 року у справі №911/2091/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 911/2091/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "Парадіс Нова" та ОСОБА_4на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015у справі№911/2091/15 господарського суду Київської областіза позовомПриватного підприємства "Парадіс Нова"доПриватного підприємства "Контраст"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5про розірвання договору та повернення товару в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПП "Парадіс Нова": Сапронова М.І.;

- ПП "Контраст": Полинь А.С.,

- ОСОБА_4: ОСОБА_8,

- ОСОБА_5: повідомлений, але не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2015 (суддя Кошик А.Ю.) позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу від 03.04.2013, укладений між Приватним підприємством "Парадіс Нова" (позивач), як продавцем, та Приватним підприємством "Контраст" (відповідач), як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 333. Залишено без розгляду позовну вимогу про витребування від Приватного підприємства "Контраст" на користь Приватного підприємства "Парадіс Нова" майна - комплексу, нежитлового приміщення, 101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 (судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., Руденко М.А.) рішення господарського суду Київської області від 30.06.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач та третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4, не погоджуючись із постановою господарського суду апеляційної інстанції, звернулися до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 30.06.2015 залишити без змін.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи, проте третя особа на стороні відповідача не скористалася своїм процесуальним правом бути присутньою у судовому засіданні.

Відповідач надав відзиви на касаційні скарги, в яких заперечує проти їх задоволення та просить постанову апеляційного господарського суду у даній справі залишити без змін.

01.03.2016 третьою особою на стороні позивача - ОСОБА_4 та 02.03.2016 позивачем до Вищого господарського суду України подані додаткові письмові пояснення до касаційних скарг, в яких скаржники підтримали доводи та вимоги касаційних скарг.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу від 03.04.2013, укладеного між Приватним підприємством "Парадіс Нова" (позивач), як продавцем, та Приватним підприємством "Контраст" (відповідач), як покупцем, та про витребування від відповідача майна - комплексу, нежитлового приміщення, 101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області, який належить на праві власності Приватному підприємству "Парадіс Нова".

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач послався на те, що договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу від 03.04.2013 в частині його ціни і порядку оплати є удаваним, оскільки був укладений для приховування іншого правочину вчиненого ОСОБА_5 у формі розписки від 03.04.2013, яка має ознаки договору купівлі-продажу товару в кредит, стосується того ж самого об'єкту нерухомості, щодо якого було укладено договір купівлі-продажу, однак, містить інші умови, зокрема щодо ціни об'єкту нерухомості, ніж ті, що зафіксовані в спірному удаваному правочині.

Також позивач зазначав, що оскільки до відносин між сторонами договору купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу від 03.04.2013 в частині його ціни і порядку оплати мають застосовуватись умови викладені в реальному правочині, а саме в розписці від 03.04.2013, і відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу та вимог чинного законодавства вартість відчужуваного майна у розмірі та у строки, визначені умовами реального правочину не сплатив, тобто, допустив істотне порушення умов вказаного договору, це є підставою для його розірвання в судовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 651 та ч. 2 ст. 695 ЦК України та для повернення неоплаченого майна згідно з ч. 4 ст. 694, ч. 2 ст. 697 ЦК України.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи дану справу встановили, що: 03.04.2013 між Приватним підприємством "Парадіс Нова" (позивач), як продавцем, та Приватним підприємством "Контраст" (відповідач), як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу (надалі договір купівлі-продажу, спірний договір купівлі-продажу). Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 333.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність комплекс, нежитлове приміщення, 101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області. Покупець зобов'язується прийняти об'єкт купівлі-продажу і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Купівля-продаж об'єкту здійснюється за ціною 63 500,00 грн, яка відповідає оціночній вартості майна. Покупець зобов'язався сплатити вказану суму в безготівковій формі на рахунок продавця до 31.12.2013 відповідно до графіку розрахунків, а саме: 03.04.2013 - 60 000,00 грн., до 31.12.2013 - 3 500,00 грн. згідно з рахунком, виставленим продавцем у день сплати та підписання акту прийому-передачі об'єкта купівлі-продажу (п. 2.2. договору купівлі-продажу).

Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу передбачено, що в день повного розрахунку по цьому договору продавець повинен передати покупцеві об'єкт купівлі-продажу в належному технічному стані, про що сторонами складається двосторонній акт прийому-передачі.

Судами також встановлено, що 03.04.2013 - в день укладення вказаного договору купівлі-продажу фізичною особою ОСОБА_5 було видано письмову розписку, за якою він зобов'язався передати фізичній особі ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 75 000,00 доларів США в рахунок придбання об'єкту купівлі-продажу - нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане (101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя) згідно з договором від 03.04.2013, посвідченим приватним нотаріусом та зареєстрованим в реєстрі за № 333.

Відповідно до вказаної розписки перша частина грошових коштів в сумі 50 000,00 доларів США мала бути сплачена до 20.06.2013, інша частина в сумі 25 000,00 доларів США - до 31.12.2013.

Задовольняючи позовну вимогу про розірвання договору купівлі-продажу, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що укладений між сторонами у справі спірний договір купівлі-продажу від 03.04.2013 в частині його ціни і порядку оплати є удаваним, оскільки в день його укладення між фізичними особами, які є власниками та керівниками підприємств - сторін договору, було оформлено розписку від 03.04.2013, що фактично є правочином, в якій вказані особи домовились про інші умови купівлі-продажу того ж об'єкту за іншу ціну. За висновком суду, сторони розписки діяли не у власних інтересах, а в інтересах сторін спірного договору купівлі-продажу та мали на меті приховати реальні правовідносини, зокрема в частині вартості та порядку оплати майна, а відтак, до таких правовідносин мають застосовуватися правила та умови, узгоджені у спірному договорі купівлі-продажу з урахуванням зобов'язань, прийнятих в розписці.

При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що відповідач не здійснив оплату нерухомого майна на умовах, передбачених розпискою від 03.04.2013, тобто допустив істотне порушення договірних зобов'язань, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу від 03.04.2013 підлягає розірванню на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Крім того, суд першої інстанції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України залишив без розгляду вимогу про повернення майна з огляду на відсутність доказів передачі такого майна за договором купівлі-продажу позивачем відповідачу.