ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2016 року Справа № 910/28745/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідача), Кравчука Г.А., Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргузаступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського судувід05.10.2015у справі№910/28745/14Господарського судуміста Києваза позовомзаступника прокурора Оболонського району міста Києвадо1. Київської міської ради 2. Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"третя особа на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс"провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту
за участю
- відповідача-1:Безносик А.О. (довіреність від 11.12.2015)- відповідача-2:1) Сидорчук Р.Д. (довіреність від 11.01.2016) 2) Леонов Ю.П. (довіреність від 24.02.2016) 3) Гаврилова В.А. (довіреність від 24.02.2016)- третьої особи:Софіївський С.М. (довіреність від 07.09.2014)- прокурора:Збарих С.М. (посвідчення № 028728 від 05.09.2014),
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись в суд з даним позовом, заступник прокурора Оболонського району міста Києва просив визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради (далі - відповідач-1) №127/6343 від 22.09.2011 "Про надання комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" земельної ділянки, площею 0,3647 га для будівництва, експлуатації та обслуговування доступного житла на вул. Попова, 3/5 в Оболонському районі м. Києва" та визнати недійсним державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою серії ЯЯ №389709 від 16.01.2012, виданого Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - відповідач-2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки рішення відповідача-1 від 06.10.2005 про затвердження проекту відведення земельної ділянки відповідачу-2 та передачу йому в оренду земельної ділянки було скасовано у судовому порядку, отже рішення про надання в постійне користування земельної ділянки відповідачу-2 було прийнято у порушення вимог статті 123 Земельного кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.) це рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено.
У касаційній скарзі заступник прокурора міста Києва просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Постанову прийнято 02.03.2016 у зв'язку з оголошеною у судовому засіданні 24.02.2016, відповідно до приписів статей 77, 1115 Господарського процесуального кодексу України, перервою.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Прокуратурою Оболонського району міста Києва проведено перевірку Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (відповідача-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" (третьої особи) дотримання вимог чинного земельного та містобудівного законодавства України.
Під час перевірки встановлено, що на земельній ділянці по вул. Попова, 3/5 у Оболонському районі міста Києва третьою особою на замовлення відповідача-2 відповідно до договору підряду на будівництво №71 від 15.08.2013 на підставі Декларації на початок виконання будівельних робіт 3-ї категорії складності, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.04.2013 за №КВ 083131160096, здійснюються будівельні роботи з будівництва житлового багатоповерхового будинку.
Право відповідача-2 користування земельною ділянкою посвідчено державним актом на право постійного користування серія ЯЯ №389709.
Рішенням Київської міської ради (відповідача-1 )№115/3579 від 06.10.2005 затверджено проект відведення земельної ділянки відповідачу-2 для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом та влаштування дитячого майданчика відпочинку громадян за вказаною адресою. Також зазначеним рішенням відповідачу-2 вказану земельну ділянку площею 0,3647 га передано в короткострокову оренду на 3 роки.
На підставі рішення №115/3579 від 06.10.2005 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди земельної ділянки.
Однак, ініціативна група мешканців навколишніх житлових будинків, вважаючи таке рішення відповідача-1 незаконним та таким, що порушує їх права, звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом про визнання незаконним та скасування рішення відповідача-1 №115/3579 від 06.10.2005.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11.07.2008 у справі №2-а-84108, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2010, позов мешканців задоволено, рішення відповідача-1 №115/3579 від 06.10.2005 визнано незаконним та скасовано.
22.09.2011 відповідачем-1 прийнято спірне рішення №127/6343, відповідно до якого відповідачу-2 надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,3647 га для будівництва, експлуатації та обслуговування доступного житла на вул. Попова, 3/5 в Оболонському районі міста Києва за рахунок земель відведених відповідно до рішення відповідача-1 №115/3579 від 06.10.2005, та виданий державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою серії ЯЯ №389709 від 16.01.2012.
Як встановлено судами, з витягу протоколу та стенограми пленарного засідання відповідача-1 від 22.09.2011 вбачається, що заступник прокурора був присутній на засіданні відповідача-1, на якому прийнято спірне рішення №127/6343.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, своє рішення мотивував тим, що після визнання незаконним і скасування рішення відповідача-1 №115/3579 від 06.10.2005, проект землеустрою щодо відведення відповідачу-2 земельної ділянки по вул. Попова, 3/5 в м. Києві не розроблявся і не затверджувався, тому нове рішення відповідача-1 від 22.09.2011 №127/6343 прийнято без проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що є порушенням статті 123 Земельного кодексу України і є підставою для скасування останнього рішення та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі спірного рішення.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача-1 було прийнято з порушенням приписів статті 123 Земельного кодексу України, проте оскільки відповідачем-2 у суді першої інстанції було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, у зв'язку з тим, що заступник прокурора був присутнім на сесійному засіданні відповідача-1, на якому було прийнято спірне рішення, у позові слід відмовити через пропуск строку позовної давності прокурором, а посилання прокурора на п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" не спростовують висновків суду, оскільки в них йдеться про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, до якого спірне рішення відповідача-1 не належить.
Підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи із наступного.
Сервіси для юристів