ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2016 року Справа № 910/15760/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Музичук К.В.; відповідача - Науменко С.В., Лозенко В.А.; третьої особи - ОСОБА_7розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр ліфт"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від23.12.2015у справі№ 910/15760/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр ліфт"доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпліфт Груп"простягнення 98 246, 64 грн
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр ліфт" (далі - ТОВ "Прем'єр ліфт") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут" (далі - ОСББ "Добробут") про стягнення заборгованості за зобов'язаннями в розмірі 35 524, 32 грн, збитків, завданих інфляцією в розмірі 13 783, 43 грн, 3% річних в розмірі 966, 76 грн, пені у розмірі 43 772, 13 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 4 200, 00 грн, а всього 98 246, 64 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М.Є.) від 22.06.2015 порушено провадження у справі № 910/15760/15 за позовом ТОВ "Прем'єр ліфт" до ОСББ "Добробут" про стягнення 98 246, 64 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М.Є.) від 27.07.2015 позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСББ "Добробут" на користь ТОВ "Прем'єр ліфт" заборгованість у розмірі 35 524, 32 грн, пеню у розмірі 43 772, 13 грн, 3% річних у розмірі 959, 76 грн, інфляційні втрати у розмірі 13 783, 43 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Рябуха В.І., Ропій Л.М.) від 23.12.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСББ "Добробут" на користь ТОВ "Прем'єр ліфт" 3% річних в сумі 252, 34 грн, пеню в сумі 22, 14 грн, в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015, ТОВ "Прем'єр ліфт" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати повністю та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням з норм матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається, зокрема на те, що судом апеляційної інстанції неправильно визначено правову природу договору як договір про надання послуг, оскільки за своєю суттю договір на технічне обслуговування ліфтів № 70 від 03.05.2012, укладений між сторонами, є договором підряду, у зв'язку з чим судом неправильно застосовано норми матеріального права до даного спору. При цьому, судом апеляційної інстанції не було застосовано ст. 882 ЦК України.
Окрім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що сторонами укладався договір у спрощений спосіб, оскільки до правовідносин, які стосуються робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних із життям і здоров'ям громадян, чинним законодавством встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Також ТОВ "Прем'єр ліфт" не погоджується з висновками суду щодо строку дії договору.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2016 касаційну скаргу ТОВ "Прем'єр ліфт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.02.2016.
У засіданні суду, призначеному на 24.02.2016, оголошено перерву до 02.03.2016.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено господарськими судами між ТОВ "Прем'єр ліфт" (підрядник) та ОСББ "Добробут" (замовник) 03.05.2012 укладено договір на технічне обслуговування № 70 за умовами якого підрядник прийняв на себе обов'язки щодо надання послуг з технічного обслуговування дванадцяти ліфтів відповідача, зазначених у додатку №1, які знаходяться по вулиці Осінній, 33 секції №№ 1-5 в м. Києві, а замовник зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах договору (п. 1.1, 1.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору вартість послуг за договором на місяць складає (згідно додатків №№1-2) 8 881, 08 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 1 480, 18 грн. Пункт 4.1 має силу протоколу погодження про договірну ціну.
У пункті 4.2 договору сторонами погоджено, що замовник щомісячно проводить оплату за виконання технічного обслуговування на підставі рахунку та акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами, не пізніше 15 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.3 договору рахунок та акт виконаних робіт оформлюються підрядником до 25 числа поточного місяця та надаються замовнику не пізніше п'ятого числа наступного місяця.
У разі відмови від підписання акту виконаних робіт відповідач зобов'язаний у 5-ти денний термін надати позивачу письмову обґрунтовану відмову (п. 4.5 договору).
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Прем'єр ліфт" до ОСББ "Добробут" про стягнення заборгованості за зобов'язаннями в розмірі 35 524, 32 грн, яка виникла у зв'язку з непідписанням та неоплатою актів виконаних робіт за період із серпня по грудень 2014 року, збитків, завданих інфляцією в розмірі 13 783, 43 грн, 3% річних в розмірі 966, 76 грн, пені у розмірі 43 772, 13 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 4 200, 00 грн, а всього 98 246, 64 грн.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов висновку про їх обґрунтованість в частині сум основної заборгованості, втрат від інфляції, 3% річних, пені (в розмірі перерахованому судом), оскільки відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі на загальну суму 35 524, 32 грн, а відповідач безпідставно ухилявся від покладених на нього зобов'язань та не здійснив повного розрахунку. При цьому, судом відмовлено у стягненні 4 200, 00 грн як відшкодування витрат на правову допомогу.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, виходив із того, що дія договору припинилася 31.12.2013, а відтак, припинилися права та обов'язки сторін, які виникають з договору. Водночас з матеріалів справи слідує, що в період після 31.12.2013, а саме з січня по серпень 2014 року, позивач за погодженням з відповідачем надавав останньому послуги з технічного обслуговування 12 ліфтів, про що сторони кожного місяця оформляли підписанням відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Послуги, надані у зазначений період, відповідач оплатив у повному обсязі, що сторонами не заперечується, тобто спір з цього приводу у сторін відсутній, проте позивач вимагав стягнути з відповідача 3 % річних та пеню, нараховані за несвоєчасну оплату послуг, розмір яких згідно з розрахунком становить 168, 43 грн та 10 246, 05 грн відповідно. Посилання позивача на те, що оплата послуг, наданих за період з січня по серпень 2014 року проведені відповідачем з порушенням строків оплати, встановлених умовами договору, судом апеляційної інстанції були відхилені, оскільки, як встановлено судом, дія договору припинилась 31.12.2013, тому умови договору на період часу після 31.12.2013 не поширюються. При цьому, як слідує з розрахунку позивача, за період, протягом якого сторони керувалися умовами договору, позивач вимагав стягнути з відповідача пеню в сумі 310, 84 грн, нараховану за сім днів січня 2014 року на розмір місячної вартості послуг 8 881, 08 грн, та 3% річних в сумі 252, 34 грн, нараховані за період з 15.02.2013 по 06.12.2013. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 252, 34 грн судом визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача. Разом з тим, позивачем нараховано пеню з розрахунку 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, що перевищує встановлений законом граничний рівень, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені, нарахованої за несвоєчасну оплату наданих в грудні 2013 року послуг (за 7 днів січня 2014 року), були задоволені за уточненим розрахунком суду в сумі 22, 14 грн.
Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.
Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набуває сили з 03.05.2012 і діє до 03.05.2012.
Якщо за один місяць до закінчення строку, зазначеного в п. 6.1, жодна із сторін не заявить про припинення дії договору , то він вважається продовженим на наступний календарний рік (п. 6.2 договору).
Сервіси для юристів