Постанова ВГСУ від 02.02.2016 року у справі №27/379/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року Справа № 27/379/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаію ПАТ "ВіЕйБі Банк"на постанову від 04.11.2015Донецького апеляційного господарського судуза заявоюПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаію ПАТ "ВіЕйБі Банк"про видачу наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконанняу справі№ 27/379/09 господарського суду Запорізької області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Новий вік", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Експостил",простягнення 516493,24 грн.та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Новий вік"доВідкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"провизнання недійсним кредитного договоруВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаПетровська А.М. (дов. від 12.05.2015 № 304);відповідача-1Костін К.Н. (дов. від 01.02.2016 № 01-С);відповідача-2не з'явились;ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року до господарського суду звернулась Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу наказу на виконання постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2010 у справі № 27/379/09, якою рішення господарського суду Запорізької області від 24.04.2010 у справі № 27/379/09 залишено в силі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2015 у справі № 27/379/09 (суддя Боєва О.С.) заяву задоволено; видано наказ на виконання постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2010 у справі №37/379/09 та рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 у справі №27/379/09 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Новий вік" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експостил" на користь Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" 324004,24 грн. строкової заборгованості за кредитом, 156415,84 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 88043,54 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 9217,93 грн. інфляційних збитків за основною сумою заборгованості, 4852,38 грн. інфляційних збитків за відсотками, 5825,86 грн. державного мита, 223,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу, виданого на виконання постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2010 та рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 у справі № 27/379/09.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 27/379/09 (колегія суддів: Агапов О.Л. - головуючий, судді - Малашкевич С.А., Склярук О.І.), апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробнича фірма "Новий вік" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2015 у справі № 27/379/09 задоволено; ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2015 у справі № 27/379/09 скасовано; стягнуто з ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" на користь ТОВ "Науково-виробнича фірма "Новий вік" 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач (стягувач) - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" (надалі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2015 скасувати, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2015 у справі № 27/379/09 залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, і зокрема, частини 5 ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 23, 24 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 34, 38, частини 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. ст. 4, 45, 32, 34, 115-116, 119 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оскільки не враховано, що рішення суду є обов'язковим для виконання на всій території України і невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, не надано належної правової оцінки усім доказам та доводам позивача (стягувача), у зв'язку з чим безпідставно скасовано законну та обгрунтовану ухвалу суду першої інстанції.

Відповідач-1 - ТОВ "Науково-виробнича фірма "Новий вік" у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного судового акту.

Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, проте відповідач-2 правом взяти участь у судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з метріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 у справі № 27/379/09, позовні вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" за первісним позовом задоволено частково; стягнуто солідарно з ТОВ "Науково-виробнича фірма "Новий вік", ТОВ "Експостил" на користь ВАТ "ВіЕйБі Банк" 324004,24 грн. строкової заборгованості за кредитом, 156415,84 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 88043,53 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 9217,93 грн. інфляційних збитків за основною сумою заборгованості, 4852,38 грн. інфляційних збитків за відсотками, 5825,34 грн. державного мита, 223,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Науково-виробнича фірма "Новий вік" про визнання недійсним Кредитного договору № 11-07/юр від 11.07.2007, укладеного між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Новий вік" та ВАТ "ВіЕйБі Банк", з моменту його укладання - відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.08.2010 у справі № 27/379/09, рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 частково скасовано, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково; стягнути з ТОВ "НВФ "Новий вік" на користь ВАТ "ВіЕйБі Банк" 324004,24 грн. строкової заборгованості за кредитом, 156415,84 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 88043,53 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 9217,93 грн. інфляційних збитків за основною сумою заборгованості, 4852,38 грн. інфляційних збитків за відсотками, 5825,34 грн. державного мита, 223,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні первісних позовних вимог до ТОВ "Експостил" відмовити; у зустрічному позові відмовити. Матеріали справи за первісним позовом в частині заявлених до стягнення суми пені передати на розгляд господарському суду Запорізької області. Стягнути з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь ТОВ "Експостил" 1456,34 грн. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ".

На виконання даної постанови, господарським судом Запорізької області видано відповідні накази № 27/379/09 від 20.08.2010.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010 у справі № 27/379/09, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.08.2010 скасовано; рішення господарського суду Запорізької області від 24.04.2010 (описка у даті прийнятті рішення. Фактично - 20.04.2010) у справі № 27/379/09 залишено в силі.

Після перегляду справи у касаційній інстанції, 06.12.2010 матеріали справи № 27/379/09 повернуто до господарського суду Запорізької області.

Позивач (стягувач) - ПАТ "ВіЕйБі Банк" звертаючись до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу наказу на виконання постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2010 у справі № 27/379/09, якою рішення господарського суду Запорізької області від 24.04.2010 залишено в силі, заявник посилається на те, що наказ на виконання постанови суду касаційної інстанції не видавався, що є порушення ст. 116 ГПК України.

Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що після перегляду справи № 27/379/09 у суді касаційної інстанції та повернення її (справи) до суду першої інстанції, в порушення вимог ст. 116 ГПК України (в редакції чинній на момент набрання постановою Вищого господарського суду України законної сили) судом судовий наказ не видавався та не надсилався стягувачеві рекомендованим чи цінним листом, а отже наказ на виконання постанови суду касаційної інстанції, не видавався та не надсилався з причин, які не залежали від стягувача, тому строк для пред'явлення наказу до виконання, згідно частини 1 ст. 119 ГПК України, підлягає поновленню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви, вихохив з того, що відновлення процесуального строку здійснюється судом за наявності поважних причин, які підтверджені належними доказами, і які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну. При зверненні до суду в якості поважності причин стягувач вказує на "низький рівень відповідальності звільнених працівників банку, значна загруженість, халатне ставлення до роботи, пересилання документів з регіональної дирекції до головного офісу Банка…", про те зазначені обставини є свідченням того, що усунення негативних причин, які призвели до непред'явлення наказу господарського суду до виконання, залежало цілком та виключно від суб'єктивної волі керівництва Банку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

В той же час, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, зважаючи на приписи ст. 124, пункту 9 ст. 129 Конституції України, якими визначено, що рішення суду є обов'язковим до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 116 ГПК України (в редакції чинній на момент набрання постановою Вищого господарського суду України законної сили) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції у своїй ухвалі, на момент повернення господарської справи № 27/379/09 до суду першої інстанції, процесуальний Закон покладав обов'язок видачі наказу для виконання судового рішення, яке набрало законної сили, саме на суд, який також зобов'язаний вручити цей наказ безпосередньо стягувачеві або надіслати йому рекомендованим чи цінним листом, в той час, як будь-яких обов'язків з цього приводу щодо стягувача, Законом не передбачено.

У зв'язку з цим, у випадку невиконання судом свого обов'язку щодо видачі наказу та вручення його стягувачеві, що потягло за собою пропуск строку для пред'явлення наказу до виконання та встановлення цієї обставини судом, таке порушення є безумовною підставою для поновлення вказаного строку, на підставі частини 1 ст. 119 ГПК України.

З огляду викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, визнавши їх такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні процесуальних норм.

В той же час, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, чим порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду - залишенню в силі.