Постанова ВГСУ від 01.12.2016 року у справі №904/3267/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Справа № 904/3267/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Ходаківська І.П.,розглянувши матеріали касаційних скаргПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 у справі№ 904/3267/15Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПервинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"до1. Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", 2. Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"простягнення 960210,36грн,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Яструб О.Г.- відповідача 1:Корчагін М.П.- відповідача 2:Худик І.О.

ВСТАНОВИВ:

Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі відповідач-1) про: - визнання протиправними дій Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" відносно виконання вимог пункту 6.1.5 колективного договору ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в частині не перерахування у повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок позивача для придбання санаторно-курортних путівок; - зобов'язання Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошову суму у розмірі 960 210, 36 грн., як недорахованих коштів для придбання санаторно-курортних путівок згідно пункту 6.1.5 колективного договору за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року включно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року (суддя Рудовська І.А.) в позові відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що ні колективний договір, який діє на підприємстві, ні чинне законодавство України не передбачають розміру та порядку розподілу коштів для придбання працівникам санаторно-курортних путівок.

Крім того, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем-2 взагалі відсутні будь-які правовідносини.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року (судді: Чимбар Л.В., Антонік С.Г., Березкіна О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року скасовано.

Позов задоволено.

Визнати неправомірними дії публічного акціонерного товариства "АрселорМітал Кривий Ріг" відносно виконання вимог пункту 6.1.5 колективного договору ПАТ "АрселорМітал Кривий Ріг" в частині не перерахування у повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" для придбання санаторно-курортних путівок.

Стягнути солідарно з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та з первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 960210,36грн. недоотриманих коштів на придбання санаторно-курортних путівок.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в результаті спільних неправомірних дій відповідача -1 та відповідача - 2 позивач недоотримав для членів своєї профспілки за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. кошти на придбання санаторно-курортних путівок в сумі 960210,36грн, які підлягають стягненню з відповідачів солідарно.

Крім того, суд апеляційної інстанції визнав, що позов в частині визнання неправомірними дій відповідача публічного акціонерного товариства "АрселорМітал Кривий Ріг" відносно виконання вимог пункту 6.1.5 колективного договору ПАТ "АрселорМітал Кривий Ріг" в частині не перерахування у повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" для придбання санаторно-курортних путівок підлягає задоволенню, оскільки, виділяючи цільові кошти на придбання санаторно-курортних путівок, відповідач - 1 відповідно до 1 ст. 5 , ст..15 Закону України „Про колективні договори і угоди" повинен був контролювати правомірність використання цільових коштів.

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції, як таке, що відповідає нормам права, залишити в силі.

Скаржник доводить, що за кошторисами соціальних витрат 2010 - 2012 років (додаток 7 до Колективного договору), які передбачають цільові кошти, направлені на придбання путівок, у повному обсязі виділяв грошові кошти на придбання путівок у чіткій відповідності до п. 6.1.5 Колективного договору та виконав свій обов'язок повністю, однак суд апеляційної інстанції цих обставин не дослідив та належної оцінки їм не надав.

Скаржник вважає безпідставним та помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо визнання неправомірними його дій відносно виконання п. 6.1.5., доводячи, що на підставі вимог пункту 6.2.7 Колективного договору, яким закріплено: Виділити окремим додатком до колективного договору плановану суму коштів на покращення соціально-побутових умов працюючих (0,5 % від суми реалізованої продукції за попередній рік) з переліком конкретних заходів та строків їх виконання (додаток 6), виділяв спірні кошти. При цьому, суд не надав належної оцінки вимогам п. 6.2.7. Колективного договору в частині відсутності будь - яких в ньому зобов'язань щодо перерахування на розрахункові рахунки будь - яких організацій грошових коштів, виділених згідно цього пункту в обсягах, визначених Програмами заходів на 2010 - 2012 роки (Додаток № 6 до Колективного договору).

Скаржник вважає, що ані положення Колективного договору, ані Програма з покращення соціально-побутових умов працівників підприємства, ані норми чинного законодавства України не передбачають його обов'язку перераховувати грошові кошти, які виділяються на покращення соціально - побутових умов працюючих, на розрахунковий рахунок будь - якої з профспілок підприємства.

Скаржник не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що Позивач не пропустив строк позовної давності, так як нібито лише 02.07.2013 року йому стало відомо про неправомірне на його думку розподілення грошових коштів, оскільки вважає, що Позивач міг та повинен був знати факт та порядок виконання вимог Колективного договору за спірний період (2010 - 2012 роки), оскільки приймав участь у конференціях трудового колективу Відповідача-1 у відповідні роки.

Також доводить неправильне застосування ст.ст. 514, 1212 Цивільного кодексу України, оскільки ці норми не кореспондуються між собою, не можуть бути застосовані разом, так як Відповідачем-2 Позивачу кошти не перераховувались.

Скаржник посилається на норми ст.ст. 1, 2, 10, 12, 34 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», та доводить, що він не наділений повноваженнями здійснювати контроль за діяльністю профспілок та за витрачанням ними грошових коштів, а тому не може відповідати за дії Відповідача-2 з подальшого використання та спрямування на конкретні потреби грошових коштів, отриманих ним за Програмою з покращення соціально -побутових умов працівників підприємства.

Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник вважає, що судами невірно з'ясована правова природа спору, не враховано, що спір виник з приводу виконання умов колективного договору, а не господарського, тому з огляду на норму ст. 3 Господарського кодексу України, в якій наведено поняття господарської діяльності, враховуючи положення норм ст. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди", норми ст.ст. 23, 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", ст. 20 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", даний спір є колективним трудовим спором.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.