Постанова ВГСУ від 01.12.2015 року у справі №904/8220/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 904/8220/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ПАТ "ВТБ Банк" - Разумова М.А. (дов. від 18.04.2014),

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 15.09.2015

та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015

у справі №904/8220/13 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма

Дзержинець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом

"Марінель"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 (суддя Примак С.А.) в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" від 28.05.2015 - відмовлено. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Марінель". Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Марінель". Провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є.- головуючий, Коваль Л.А., Кузнецов В.О.) ухвалу господарського суду від 28.05.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "ВТБ Банк" просить скасувати вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 15.09.2015, справу передати до господарського суду першої інстанції на новий розгляд. В обґрунтування посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме ст.ст. 1, 41, 42, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.13 за заявою ТОВ "Агрофірма Дзержинець" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий Дом "Марінель", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лихопьока Д.П.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.14 затверджений реєстр вимог кредиторів з вимогами наступних кредиторів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дзержинець" - 42647650,73 грн. - 4 черга задоволення; 6 882,00 грн. - 1 черга задоволення;