ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2014 року Справа № 916/1783/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,суддів :Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лука і Компанія"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 рокуу справі за позовомПублічного акціонерного товариства "Елакс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лука і Компанія" простягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у липні 2013 року, ПАТ "Елакс" звернулось до господарського суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення вимог, просило стягнути з ТОВ "Лука і Компанія" 178 183,31 грн. заборгованості за товар, поставлений за контрактом № 102-юр від 01.10.2011 року.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2014 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 119 458,02 грн. боргу, а в решті позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані контрактом № 102-юр від 01.10.2011 року, за умовами якого ПАТ "Елакс" (постачальник) зобов'язався поставити ТОВ "Лука і Компанія" (покупець) товар (лакофарбову продукцію), а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість.
Пунктами 2.3, 2.4 цього контракту встановлено, що поставка здійснюється на умовах FСА - м. Одеса, вул. Ізвесткова, 87 (склад постачальника) згідно з Правилами ИНКОТЕРМС 2010. Підписання відвантажувальних документів покупцем чи його уповноваженим представником (або будь-якого іншого документу, який вказує на передачу йому продукції) є беззаперечним доказом виконання постачальником умов контракту у відношенні відповідної партії продукції, а покупцем - прийняття продукції відповідної кількості, якості та інше.
Відповідно до п. 3.2 зазначеного контракту, покупець здійснює оплату кожної партії продукції на протязі 90 календарних днів з моменту поставки.
Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе обов'язків судами попередніх інстанцій встановлено, за видатковими накладними № 9060 від 05.12.2011 року, № 9094 від 09.12.2011 року, № 9095 від 09.12.2011 року, № 9271 від 28.12.2011 року, № 9272 від 28.12.2011 року та № 9275 від 28.12.2011 року, які підписані та скріпленні печатками сторін, позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 347 942,75 грн., який останній оплатив частково у сумі 228 484,73 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами.
За таких обставин, коли відповідач в порушення умов контракту у встановленні строки та в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, позивач вправі вимагати сплати боргу в примусовому порядку, а тому суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно частково задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 119 458,02 грн., відмовивши у решті вимог, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді І.Д. Кондратова
Л.В. Стратієнко
Сервіси для юристів