ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2014 року Справа № 910/5807/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Божок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтопродукт", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 рокуу справігосподарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт-Ойл", м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтопродукт", м. Київпростягнення 3 976 926,33 грн.та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтопродукт", м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Форт-Ойл", м. Київпро визнання недійсним договору поставки № 217-2009по від 25.11.2009 року
за участю представників
позивача за первісним позовом: Файчак В.І.,
відповідача за первісним позовом: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт-Ойл" (далі за текстом - ТОВ "Форт-Ойл") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестнафтопродукт" (далі за текстом - ТОВ "Інвестнафтопродукт") про стягнення заборгованості за Договором поставки № 217-2009/по від 25.11.2009 року, яка станом на 31.03.2014 року складає 3 976 926,33 грн., з яких 3 758 731, 57 грн. основного боргу та 218 194, 76 грн. 3 % річних від суми простроченого грошового зобов'язання.
ТОВ "Інвестнафтопродукт" звернулось до господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до ТОВ "Форт-Ойл" про визнання недійсним Договору поставки № 217-2009/по від 25.11.2009 року, яку ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2014 року було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ТОВ "Інвестнафтопродукт" на користь ТОВ "Форт-Ойл" 3 758 731, 57 грн. заборгованості, 217 791, 30 грн. 3 % річних та судовий збір, в іншій частині позову ТОВ "Форт-Ойл" - відмовлено; у позові ТОВ "Інвестнафтопродукт" - відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 3 758 731, 57 грн. за Договором поставки № 217-2009/по від 25.11.2009 року і Додатковою угодою до нього та 3 % річних в сумі 217 791, 30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню (у зв'язку зі здійсненням судами перерахунку 3 % річних), оскільки факт поставки позивачем товару і заборгованості відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актами приймання-передачі, які підписані уповноваженими особами і скріплені печатками сторін, платіжними дорученнями, податковими накладними та іншими доказами у справі, але при цьому товар в порушення умов Договору оплачено не було і відповідач не надав доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо повної оплати товару; поряд з цим, у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Договору поставки № 217-2009/по від 25.11.2009 року необхідно відмовити, з огляду на те, що хоча вказаний Договір генеральний директор ТОВ "Інвестнафтопродукт" Оснач І.А. не підписував, а підпис від його імені виконано за допомогою факсиміле, з матеріалів справи вбачається, що відбулось наступне схвалення товариством цього Договору шляхом прийняття його до виконання, а підстави, в силу яких такий Договір може бути визнано судом недійсним - відсутні; крім того, вказаний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, і волевиявлення сторін Договору є вільним та відповідає їх внутрішній волі і загальним вимогам, встановленим ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Інвестнафтопродукт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити.
ТОВ "Форт-Ойл" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Відповідача за первісним позовом згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.11.2009 року ТОВ "Форт-Ойл" (продавець) та ТОВ "Інвестнафтопродукт" (покупець) було укладено Договір поставки № 217-2009/по (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого покупець протягом строку дії даного Договору зобов'язується постачати та передавати у власність (повне господарське відання) покупця нафтопродукти (далі за текстом - товар) належної якості, згідно з державними стандартами, а покупець зобов'язується приймати товар та здійснювати плату за нього на умовах даного Договору.
В п. 2.1. Договору встановлено, що продавець зобов'язаний постачати товар згідно із замовленнями покупця, в об'ємах та за цінами, які визначені в додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору та діють протягом зазначеного у них строку.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що приймання - передача товару здійснюється лише за умови наявності уповноважених представників покупця в пункті поставки в момент поставки з належним чином оформленими документами.
Приймання - передача товару по кількості та якості здійснюється сторонами в порядку, передбаченому чинним законодавством та оформлюється актами приймання - передачі (п. 5.3 Договору).
Згідно з п. 6.2. Договору ціна товару, що постачається, відображається у відповідних рахунках та/або Додатках до Договору. Сторони погодились, що під терміном "партія товару" вони розуміють кількість товару, в розрізі видів нафтопродуктів, які зазначені у відповідному Додатку до даного Договору.
Відповідно до пункту 7.2. Договору покупець зобов'язується оплатити продавцю вартість товару, зазначену в рахунку та/або Додатку продавця, у повному обсязі, не пізніше дати, якою датовано рахунок та/або Додаток, але не пізніше дня відвантаження товару.
З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2012 року ТОВ "Форт-Ойл" та ТОВ "Інвестнафтопродукт" було укладено Додаткову угоду № 129 до Договору (далі за текстом - Додаткова угода), відповідно до умов якої постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити на умовах цього Договору товар, а саме, паливо дизельне Л-0,05-62 на загальну суму 3 758 731, 57 грн.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на виконання умов Договору продавець передав у власність покупця товар на суму 3 758 731, 57 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товару № 158 від 03.05.2012 року, а покупець свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а саме не оплатив отриманий товар, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість в розмірі 3 758 731, 57 грн.
Оскільки ТОВ "Інвестнафтопродукт" не було належним чином виконано умови Договору поставки № 217-2009/по та Додаткової угоди до нього в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, ТОВ "Форт-Ойл" звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з покупця 3 758 731, 57 грн. основного боргу та 218 194, 76 грн. 3 % річних від суми простроченого грошового зобов'язання.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу та 3 % річних за невиконання умов договору поставки та за зустрічним позовом предметом спору є визнання недійсним цього ж договору поставки, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Сервіси для юристів