ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2014 року Справа № 910/17661/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Індивідуального підприємства "Іволінк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 у справі № 910/17661/13 Господарського суду міста Києва за позовомІндивідуального підприємства "Іволінк" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 простягнення 16 524, 51 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачаШульган Д.Ю. - - відповідачаКупріненко С.О.- - третьої особине з'явився
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Індивідуальне підприємство "Іволінк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 16 524,51 грн. страхового відшкодування, витрати на евакуацію транспортного засобу в сумі 400,00 грн. та судові витрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 (суддя Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 (головуючий Мальченко А.Ю., судді: Жук Г.А., Скрипка І.М.) у справі № 910/17661/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" на користь Індивідуального підприємства "Іволінк" страхове відшкодування в розмірі 6 298 грн. 11 коп., витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 699 грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 655 грн. 75 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Індивідуальне підприємство "Іволінк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник посилається на те, що судові рішення прийняті судами попередніх інстанцій з неповним з'ясуванням усіх обставин справи.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування" не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.04.2013 на вул. Перекопській в м. Херсон сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Мерседес", державний номер НОМЕР_1, який належить Приватному підприємству "ПиК", під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля марки "Опель", державний номер НОМЕР_2, який належить Індивідуальному підприємству "Іволінк", під керуванням ОСОБА_4
Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5, якого постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28.05.2013 у справі № 480/1103/13-п визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с. 24).
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Опель", державний номер НОМЕР_2, було пошкоджено, а його власнику - ІП "Іволінк" завдано матеріальну шкоду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної у скоєнні ДТП особи була застрахована у ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1010140 зі строком дії з 00:00 годин 06.11.2012 до 05.05.2013 включно, відповідно до якого, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн., забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки "Мерседес", державний номер НОМЕР_1 (а.с. 55).
З метою отримання відшкодування гр. ОСОБА_4 на підставі довіреності (а.с.19) звернувся до відповідача від імені ІП "Іволінк" з заявою щодо відшкодування завданої майнової шкоди, що сторонами не заперечувалось.
В подальшому, на замовлення відповідача суб'єктом оціночної діяльності - СПД ФОП ОСОБА_8 було проведену незалежну оцінку автотранспорту, за результатами якої складено висновок №457 від 26.04.2013 з визначення збитку, нанесеного автомобілю марки "Опель", державний номер НОМЕР_2, при ДТП (а.с. 6-14).
Відповідно до вказаного висновку вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля в результаті пошкодження при ДТП в цінах на момент здійснення даного дослідження складає 100 996,56 грн., при цьому, ринкова вартість такого автомобіля на момент дослідження складає 14 409, 49 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновку № 451 від 26.04.2013 відповідачем було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування від 24.07.2013 (а.с. 35), складено та підписано страховий акт №АЕ/1010140-1 від 06.08.2013 (а.с. 71), відповідно до яких відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 3 899,49 грн. (14 409,49 грн. - 10 000,00 грн. вартість залишків - 510,00 грн. франшизи) та виплачено позивачу зазначену суму. Дана обставина сторонами не заперечується.
Звертаючись з позовом про стягнення 16524,51 грн. страхового відшкодування, позивач послався на те, що при складанні висновку експертом невірно було визначено ринкову вартість автомобіля, внаслідок чого, позивач недоотримав 16 124,51 грн. страхового відшкодування та витрати на евакуацію транспортного засобу.
До матеріалів справи позивачем надані висновок № 451 експертного автотоварознавчого дослідження від 26.04.2013 про вартість матеріального збитку, постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28.05.2013 у справі № 480/1103/13-п, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та розрахунок суми страхового відшкодування (а.с.6-14, 24, 35).
У відзиві на позовну заяву (а.с. 52-54) відповідач зазначає, що свої зобов'язання по виплаті страхового відшкодування виконав у повному обсязі та належним чином у відповідності до діючого законодавства. На думку відповідача, проведення позивачем самостійного аналізу даних щодо вартості подібних транспортних засобів на Інтернет порталі не може бути належним доказом, оскільки таке дослідження можуть проводити лише відповідні спеціалісти, які володіють спеціальними знаннями, кваліфікація яких підтверджується відповідними сертифікатами.
Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову достатньо обґрунтованими, виходячи з наступного.
Частинами першою, другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини п'ятої статті 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пунктом першим частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Сервіси для юристів