Постанова ВГСУ від 01.09.2026 року у справі №752/17037/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 752/17037/18

провадження № 51-1084км26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

виправданої ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101070000113, за обвинуваченням

ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, яка зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Вступ

Орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_7 в тому, що вона в період з 19 квітня по 18 червня 2018 року, діючи умисно, вчинила корисливий злочин у сфері службової діяльності за наведених нижче обставин.

Так, 19 квітня 2018 року приблизно о 13:00 до ОСОБА_7 як до головного фахівця сектору бухгалтерського обліку та звітності Національного наукового центру (далі - ННЦ) «Інститут аграрної економіки» у приміщенні цього інституту за адресою: АДРЕСА_2, звернувся ОСОБА_8 як фізична особа -підприємець щодо найму нежитлового приміщення, яке перебуває на балансі ННЦ «Інститут аграрної економіки», для здійснення своєї підприємницької діяльності.

У ході розмови ОСОБА_7 повідомила останньому, що може вплинути на директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з метою укладення з ОСОБА_8 договору оренди нежитлового приміщення площею близько 100 кв. м та подальшого безперешкодного користування вказаним приміщенням.

Далі в ході наступної зустрічі між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яка мала місце 23 квітня 2018 року приблизно о 12:00 на території ННЦ «Інститут аграрної економіки» за адресою: АДРЕСА_3 під час телефонної розмови, що відбулася цього ж дня близько 14:00, ОСОБА_7 повідомила, що орендна плата за користування зазначеним вище об`єктом нерухомого майна становитиме 11 000 гривень, при чому до виготовлення звіту про оцінку нерухомого майна, що передається в оренду, та відповідно до встановлення офіційної суми орендної плати ці грошові кошти в повному обсязі слід передавати їй особисто як неправомірну вигоду за її вплив на директора інституту за користування цим майном до офіційного укладення договору його оренди.

У свою чергу ОСОБА_8 , усвідомлюючи те, що ОСОБА_7 є працівником бухгалтерії та, слів останньої вона здатна впливати на директора інституту щодо прийняття ним рішення про передачу в оренду нежитлових приміщень, які перебувають у віданні інституту, був вимушений погодитись на вимогу ОСОБА_7 про передачу їй неправомірної вигоди.

Надалі 18 червня 2018 року приблизно о 12:40 ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому приміщенні ННЦ «Інститут аграрної економіки», передала ОСОБА_8 підписаний директором цього інституту договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 11 червня 2018 року № 69 та висунула йому вимогу про передачу їй особисто грошових коштів у сумі 10 000 гривень як неправомірної вигоди за її вплив на директора щодо укладення ним договору саме з ОСОБА_9 .

Після цього, того ж дня, продовжуючи діяти умисно, ОСОБА_7 близько о 15:20, перебуваючи в салоні належного їй автомобіля марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , на території інституту одержала від ОСОБА_8 раніше обумовлені грошові кошти в сумі 10 000 гривень, як неправомірну вигоду за свій вплив на директора з метою підписання ним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 11 червня 2018 року № 69.

Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_7 орган досудового розслідування кваліфікував за ч. 3 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Зміст судових рішень

Вироком Голосіївського районного суду ОСОБА_7 виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю наявності в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала