Постанова ВГСУ від 01.07.2015 року у справі №904/10241/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 904/10241/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддів за участю представників:позивачаДіхтяренко О.М. (дов. від 30.12.2014 р.)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 р.у справі № 904/10241/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш"простягнення попередньої оплати за договором поставки в сумі 14 972 090 грн. 96 коп.В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 12 495 000 грн. 00 коп. та 12% річних в сумі 2 477 090 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" умов Договору поставки №КП-10/10-2012 від 20.10.2012 р. в частині порушення обсягів поставки оплачених позивачем вагонів.

27.01.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути 12 495 000 грн. 00 коп. - попередньої оплати та 3 532 832 грн. 88 коп. - 12% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 р. у даній справі (суддя Красота О.І.), позов задоволено повністю: стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" попередню оплату у розмірі 12 495 000 грн. 00 коп., 3 532 832 грн. 88 коп. - 12% річних та 73 080 грн. 00 коп. - судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 р. у даній справі (головуючий суддя Чимбар Л.В., судді Антонік С.Г., Чоха Л.В.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Під час апеляційного перегляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" було надано заяву № 17/12-02 від 17.02.2014 р. про зарахування зустрічних вимог по договору поставки у розмірі 2 813 245,96 грн.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що вказане зарахування зустрічних вимог не впливає на вирішення спору по суті, оскільки 18.12.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою, згідно якої відмовився від договору поставки в односторонньому порядку,а тому підстави для прийняття заяви відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 р. залишити без змін, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків апеляційного суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.06.2015 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.07.2015 р.

30.06.2015 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою юрисконсульта товариства.

Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження наведених в його обґрунтування обставин.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що ст. ст. 69, 1118 Господарського Процесуального Кодексу України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в силу наданих ст. 1117 Господарського Процесуального Кодексу України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; п. 3 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 12.06.2015 у справі № 904/10241/14 доведено до відома сторін, що нез'явлення їх уповноважених представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Згідно з приписами ст. 1114 Господарського Процесуального Кодексу України, учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 01.07.2015 р. представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" (покупець) було укладено договір поставки №КП-10/10-2012, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець сплатити та прийняти напіввагони придатні для експлуатації на залізних дорогах колії 1520 мм та які мають можливість виходу на колії 1435 мм, 4-х осьові, моделі 12-9044 ТУ У 35.2-04726120-008:2005, виробництва ТОВ "Трансмаш" 2012-2013 року, які відповідають технічним вимогам вказаним в додатку №2 до договору, іменовані в подальшому "вагони".

Відповідно до пункту 2.1 договору, кількість, ціна, строки (періодичність) поставки кожної партії вагонів, обсяг поставок (в штуках) та інші істотні умови поставки, не визначені договором, узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях. Кожна узгоджена специфікація повинна містити посилання на договір.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що строк поставки вагонів вказується в специфікаціях (додаток 1 до договору), які є невід'ємною частиною договору.

Приймання-передача вагонів оформлюється підписаними сторонами актами приймання-передачі на кожну партію вагонів, що поставляється. Датою переходу права власності на вагони, якщо сторонами не буде визначено інше, буде вважатись дата поставки вагонів (п. 3.3 договору).

У відповідності до пункту 4.1 договору, його загальна сума складає суму всіх специфікацій.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що ціна вагонів визначається сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 5.1 договору, покупець здійснює оплату за вагони згідно специфікацій, які додаються до договору.

Вимогами п. 5.3. договору встановлено, що в разі прострочення здійснення оплати згідно специфікації, строки поставки вагонів збільшуються відповідно строку затримки проведення оплати.

Договір діє з моменту його підписання по 31.12.2013 року, а в частині зобов'язань до повного їх виконання (п. 11.1 Договору).

Пунктом 12.1 договору передбачено, що покупець має право відмовитись від договору поставки в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це постачальника, у випадку якщо прострочення поставки повної кількості вагонів у відповідності з діючою на момент поставки специфікацією складає більше 30 календарних днів.