ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2014 року Справа № 922/3714/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Міловське"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014у справі№922/3714/13 господарського суду Харківської областіза позовомТОВ "Успіх Слобожанщини"до ПП "Міловське",треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1.Міловська сільська рада, 2. ПАТ "Росія", 3. Відділ Держземагенства у Бакалійському районі Харківської обл.,треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6, 4. ОСОБА_7,прозобов'язання повернути земельну ділянку, заборонити проведення сільгоспробіт та стягнення 671 009,06 грн.у судовому засіданні взяли участь представники:
від відповідача : Крижановський М.В. (дов. б/н від 04.04.2013)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.02.2014 у справі №922/3714/13 (судді: Шатерніков М.І., Аюпова Р.М., Погорелова О.В.) позов задоволено частково; зобов'язано ПП "Міловське" повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку розміром 47,5868га, яка розташована на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області законному орендарю ТОВ "Успіх Слобожанщини"; заборонено ПП "Міловське" проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці розміром 47,5868га, яка розташована на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області з 24.07.2013 до закінчення дії договорів оренди, укладених між ТОВ "Успіх Слобожанщини" та власниками земельних ділянок; в іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено; у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 50000,00 грн. відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 (судді Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення господарського суду Харківської області від 03.02.2014 у справі №922/3714/13 скасовано в частні відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в сумі 171347,66 грн. і в цій частині прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог; стягнуто з ПП "Міловське" на користь ТОВ "Успіх Слобожанщини" збитки у розмірі 171347,66грн.; в іншій частині рішення залишено без змін; стягнуто з ПП "Міловське на користь ТОВ "Успіх Слобожанщини" суму судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 37500грн.
У касаційній скарзі ПП "Міловське" просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.02.2014 в частині двох задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові про зобов'язання відповідача повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку розміром 47,5856га, яка розташована на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області законному орендарю ТОВ „Успіх Слобожанщини" та про заборону відповідачу проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці розміром 47,5856га, яка розташована на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області з 24.07.2013 до закінчення дії договорів оренди, укладених між ТОВ „Успіх Слобожанщини" та власниками земельних ділянок; скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 у справі №922/3714/13; прийняти в цих частинах нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.15 ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, ч.7 ст.28, ст.ст.34, 44 Господарського процесуального кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 №284, п.7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 №963.
Позивач та треті особи не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
03.09.2013 ТОВ "Успіх Слобожанщини" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Міловське", в якому просило (з врахуванням уточнень до позовних вимог) зобов'язати відповідача повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку розміром 47,5868га, яка розташована на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області законному орендарю ТОВ "Успіх Слобожанщини", заборонити ПП "Міловське" проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці розміром 47,5868га, яка розташована на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, з 24.07.2013 до закінчення дії договорів оренди, укладених між ТОВ "Успіх Слобожанщини" та власниками земельних ділянок; стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків заподіяних відповідачем позивачу в результаті самовільного зайняття земельних ділянок, в розмірі 171347,66грн., суму недоотриманої вигоди в розмірі 499661,40грн., суму адвокатських послуг в розмірі 50000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у 2008-2011 роках між ним та громадянами - власниками земельних ділянок ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були укладені договори оренди земельних ділянок, у зв'язку з чим позивач є належним користувачем спірних земельних ділянок.
У 2012 році на орендованому полі площею 51,874га, яке розташоване на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, позивачем було посіяно насіння соняшнику та отримано врожай. У 2013 році позивачем планувалось на цьому полі провести меліоративні роботи та висадити елітне насіння нуту. З цією метою у листопаді 2012 року було проведено такі роботи: дискування землі на площі 51,874га, внесення добрив на площі 51,874га, перша культивація на площі 51,874га, друга культивація на площі 51,874га.
Але з лютого 2013 року відповідач захопив вищевказані землі у вигляді поля площею 47,5868га, яке розташоване на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, і протиправно використовує вищевказані земельні ділянки для власних потреб, внаслідок чого позивачу було заподіяно збитки в сумі 171347,66грн. та недоотриманої вигоди в сумі 499661,40грн.
З огляду на викладене, позивач просив суд (з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог) зобов'язати ПП "Міловське" повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку розміром 47,5868га, яка розташована на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області законному орендарю ТОВ "Успіх Слобожанщини", заборонити відповідачу проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці розміром 47,5868га, яка розташована на контурі НОМЕР_1 на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, з 24.07.2013 до закінчення дії договорів оренди, укладених між ТОВ "Успіх Слобожанщини" та власниками земельних ділянок; стягнути з відповідача на користь позивача суму заподіяних збитків в результаті самовільного зайняття земельних ділянок в розмірі 171347,66грн., суму недоотриманої вигоди в розмірі 499661,40грн., суму адвокатських послуг в розмірі 50000,00грн.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він використовує частину спірних земельних ділянок на законних підставах, а саме: на підставі договорів оренди, укладених в 2012 - 2013 роках з громадянами - власниками земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_10, ОСОБА_7
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку законному орендарю (позивачу), заборони відповідачу проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці до закінчення дії договорів оренди (укладених між позивачем та власниками земельних ділянок) та відмовляючи в іншій частині позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, позивач довів, що він є належним користувачем спірних земельних ділянок площею 47,5868га на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених з громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, а подані відповідачем на підтвердження свого права користування спірними земельними ділянками договори оренди з ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не приймаються судом у якості належних доказів наявності у відповідача права користування спірними земельними ділянками, оскільки договори оренди спірних земельних ділянок позивачем було укладено раніше та зареєстровано належним чином; по-друге, факт незаконного користування відповідачем спірними земельними ділянками підтверджено актами обстеження земельної ділянки, проведеними комісією у складі: головного бухгалтера ТОВ "Успіх Слобожанщини" Світлицької І.А., головного агронома Мельник А.В., головного інженера Пономаренко І.В., Голови Міловської сільської ради Тепанян А.М. від 20.03.2013 та від 12.07.2013, у зв'язку з чим відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України позивач має право витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння; по-третє, позовні вимоги у частині стягнення збитків задоволенню не підлягають, оскільки з наданих позивачем документів неможливо встановити розмір збитків, протиправної поведінки відповідача, вини відповідача і наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.
Скасовуючи частково рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в сумі 171347,66грн., приймаючи в цій частині нове рішення про задоволення позову та залишаючи рішення суду першої інстанції в іншій частині без змін, апеляційний господарський суд виходив з того, що: по-перше, висновки господарського суду першої інстанції про те, що позивач є законним користувачем спірних земельних ділянок на підставі укладених з громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 договорів оренди є законними і обґрунтованими; по-друге, на підставі партнерської угоди від 01.07.2009, укладеної між позивачем і ПАТ "Агрофірма "Росія", позивач з ПАТ "Агрофірма "Росія" з 2009 по 2012 рік сумісно обробляли земельні ділянки по контуру НОМЕР_1 загальною площею 146га, в т.ч. і спірні земельні ділянки, а відповідач без жодних правових підстав навесні 2013 став самовільно використовувати спірні земельні ділянки у власній комерційній діяльності, що підтверджено актами обстеження від 20.03.2013 та від 12.07.2013, проведеного уповноваженими особами позивача та головою Міловської сільської ради; по-третє, доводи відповідача про те, що ним проводилися роботи не на спірних земельних ділянках контуру НОМЕР_1 спростовуються довідками Міловської сільської ради №167 від 14.03.2014 та №208 від 02.04.2014; по-четверте, висновки суду першої інстанції стосовно обов'язку нарахування позивачем збитків згідно з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (затвердженим постановою Кабінету міністрів України №284 від 19.04.1993) не є обґрунтованими, оскільки вказаний Порядок не розповсюджується на правовідносини між позивачем і відповідачем, які є суб'єктами господарювання, а позивач за допомогою належних і допустимих доказів довів понесені ним витрати по обробці землі та підготовці земельної ділянки до весняних робіт, у зв'язку з чим позовні вимоги у частині стягнення збитків в сумі 171347,66грн. підлягають задоволенню.
Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку, заборону відповідачу проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці з 24.07.2013 до закінчення дії договорів оренди, укладених між позивачем та власниками земельних ділянок; стягнення з відповідача суми заподіяних збитків в результаті самовільного зайняття земельних ділянок, суми недоотриманої вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.ч.1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності; відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Сервіси для юристів