ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2014 року Справа № 918/2/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2014у справі№ 918/2/14господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна"до- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія"простягнення 118422,79 грн.за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідача- ОСОБА_5, дов. від 23.01.2014 - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" 114038,20 грн, а саме: солідарно з відповідачів суму основного боргу 109677,28 грн.; з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - 3 007,86 грн. пені, 658,94 грн. інфляційних втрат, 694,12 грн. 3% річних.
Позов обгрунтований приписами статей 509, 525, 530, 554, 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 196 Господарського кодексу України з підстав невиконання відповідачами умов Договору дистрибуції №15411 від 01.01.2012 та Договору поруки від 01.01.2012 щодо оплати вартості отриманого товару відповідно до видаткових накладних.
24.02.2014 до початку слухання справи по суті позивач подав клопотання про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, а саме, позивач роз'яснив первісні обставини, викладені у позові, доповнивши його новими обставинами, при цьому не змінив посилання на норми матеріального та процесуального права; збільшив позовні вимоги щодо стягнення 118 422,79 грн.: з ФОП ОСОБА_4- 108 677,28 грн. основного боргу, 6507,81 грн. пені, 658,94 грн. інфляційних втрат, 1578,76 грн. 3% річних; з відповідачів солідарно - 1000 грн. основного боргу.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 у відзиві на позов просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, передбачених частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, статтею 181 Господарського кодексу України, оскільки доказів здійснення поставок в межах укладеного договору позивач не надав та не пред'явив вимогу про оплату товарів, відповідно не настав строк оплати за отримані товари.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" не подало відзив на позов, в судове засідання явку представника не забезпечив.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.03.2014 (суддя Бережнюк В.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь позивача 108677,88 грн. основного боргу, 658,94 грн. інфляційних втрат, 1578,76 грн. 3% річних, 2239,90 грн. витрат по сплаті судового збору; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 1000 грн. основного боргу; в частині позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_4 6507,81 грн. пені відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 (судді:Демянчук Ю.Г. - головуючий, Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) рішення Господарського суду Рівненської області від 03.03.2014 залишено без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалені по справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначив на невірне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статей 530 Цивільного кодексу України, статей 174, 181 Господарського кодексу України та статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки висновок судів про існування господарських відносин відповідно до договорів №15411 від 01.10.2011 та від 01.01.2012 не відповідає обставинам справи; суди не дослідили факт поставки товару згідно з умовами договору від 01.01.2012 на суму боргу, та необгрунтовано стягнули суму, що виникла з поставки товару не за договором від 01.01.2012, а в межах інших позадоговірних правовідносин; окрім цього зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків не є належним доказом у справі та не може підтверджувати виникнення у нього обов'язку оплатити товар. Разом з цим, скаржник вказує про порушення процесуальних норм, оскільки його не було повідомлено про час та місце судового розгляду, чим позбавлено процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" відзиви на касаційну скаргу не надали та не скористалося правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено два договори дистрибуції №15411 від 01.10.2011 та від 01.01.2012 з однаковими умовами.
Згідно з пунктом 2.1 договору дистрибуції від 01.01.2012, укладеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Дистрибутор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" (Постачальник) постачальник зобов'язується передати на умовах цього договору продовольчу продукцію у власність Дистрибутора, а Дистрибутор зобов'язується прийняти товар у власність та сплатити за нього обумовлену грошову суму, згідно видаткових накладних.
Відповідно до пунктів 9.2., та 9.4. цього договору розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Дистрибутора на рахунок Постачальника, які вказані у цьому договорі. Дистрибутор зобов'язується оплачувати конкретну партію товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту отримання товару, що підтверджується видатковими накладними.
Пунктом 10.1. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, Дистрибутор сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховувалася пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Цей Договір підписано уповноваженими представниками позивача та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та скріплено відбитками їхніх печаток.
Також 01 січня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" (Кредитор) укладено Договір поруки, згідно з пунктами 2.1., 2.2. якого визначено, що підставою зобов'язання, забезпеченого порукою за цим Договором, є майнові зобов'язання Боржника (ФОП ОСОБА_4) по оплаті товарів, що поставляються Кредитором Боржнику згідно усної домовленості та видаткових накладних. Предметом вищезазначених договірних зобов'язань є поставка Кредитором Боржнику товару, за що останній має сплачувати ціну поставленого товару Кредитору.
Згідно з пунктами 3.1., 5.1. Договору поруки відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 1000 грн.; Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року; підписаний уповноваженими особами ТзОВ "Рівненська продуктова компанія", ТзОВ "ВПК-Україна" та скріплений відбитками печаток сторін.
Судами також встановлено, що у період з 19 червня 2013 року по 28 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПК-України" здійснило поставку товарів підприємцю ОСОБА_4 на загальну суму 113 890,70 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними: АТ-0014957 від 19.06.2013, АТ-0014963 від 19.06.2013., АТ-0015540 від 26.06.2013, АТ-0015543 від 26.06.2013, АТ-0015542 від 26.06.2013, АТ-0015544 від 26.06.2013, АТ-0015560 від 26.06.2013, АТ-0015546 від 26.06.2013, АТ-0015664 від 26.06.2013, АТ-0016051 від 03.07.2013, АТ-0016052 від 03.07.2013, АТ-0016053 від 03.07.2013, АТ-0016167 від 03.07.2013, АТ-0016567 від 10.07.2013, АТ-0016568 від 10.07.2013, АТ-0016639 від 10.07.2013, АТ-0016670 від 10.07.2013, АТ-0016582 від 10.07.2013, АТ-0018154 від 31.07.2013, АТ-0018155 від 31.07.2013, АТ-0019233 від 14.08.2013, АТ-0020196 від 28.08.2013, АТ-0020198 від 28.08.2013, АТ-0020199 від 28.08.2013, АТ-0020206 від 28.08.2013, в яких у графі "Умова продажу" зазначено, що продаж здійснюється на підставі договору №15411 від 01.10.2011.
31.07.2013 позивачем та ФОП ОСОБА_4 проведено звірку взаємних розрахунків та складено акт звіряння, відповідно до якого початкове сальдо становило 90172,18 грн., сальдо кінцеве та відповідно борг Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" на 31.07.2013 становив 118 351,07 грн.
Разом з цим, позивачем було поставлено товар ФОП ОСОБА_4 згідно з накладними АТ-0019233 від 14.08.2013, АТ-0020196 від 28.08.2013, АТ-0020198 від 28.08.2013, АТ-0020199 від 28.08.2013, АТ-0020206 від 28.08.2013 на загальну суму 36326,18 грн., а ФОП ОСОБА_4 здійснила оплату за товар в сумі 45000 грн., що підтверджено банківською випискою від 13.08.2013.
ФОП ОСОБА_4 свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконала, оплату провела частково.
За розрахунком позивача за переліченими вище накладними заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 перед позивачем по оплаті товару склала 108677,88 грн., доказів сплати боргу не надано.
Сервіси для юристів