Постанова ВГСУ від 01.07.2014 року у справі №905/9180/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 905/9180/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Ємельянова А.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на рішеннявід 05.02.2014господарського суду Донецької області та на постанову від 08.04.2014Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/9180/13 господарського суду Донецької області за позовом Державного підприємства "Українська правова інформація"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 31 314,65 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаБерезовчук М.Л. (дов. від 07.04.2014 № 03/194);відповідачане з'явились;ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач - Державне підприємство "Українська правова інформація" (надалі - ДП "Українська правова інформація") звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4) про стягнення заборгованості у розмірі 29 360,00 грн. та пені у розмірі 1 954,65 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № Р-10/12 від 30.07.2012 в частині розрахунків за надані послуги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.02.2014 у справі № 905/9180/13 (суддя Подколзіна Л.Д.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 (колегія суддів: Ломовцева Н.В. - головуючий, судді - Принцевська Н.М., Скакун О.А.), позов задоволено частково; стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Українська правова інформація" заборгованість у розмірі 29 360,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 613,11 грн.; в решті частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ФОП ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2014 та постанову господарського суду Донецької області від 05.02.2014 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норми матеріального та процесуального права, і зокрема, ст. ст. 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 538, 628, 629, частини 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, частини 1 ст. 180 Господарського кодексу України, оскільки неповно з'явосано усі обставини справи, що мають значення для справи, без належної юридичної оцінки, що призвело до передчасних невірних висновків та є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 30.07.2012 між ДП "Українська правова інформація" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_4 (Замовник) був укладений Договір № Р-10/12, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання розмістити надані йому рекламні матеріали Замовника в засобах інформації в об'ємі та на умовах, передбачених цим Договором та додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги Виконавця (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що під засобами інформації визначеними у п. 1.1. цього Договору розуміється журнал "Ваше Свято Україна", згідно із тематикою рекламних матеріалів.

Згідно з пунктом 2.1. Договору, Виконавець зобов'язався: надати послуги, зазначені у розділі 1 цього Договору якісно та повному обсязі; надавати Замовнику для підписання Акти наданих послуг за цим Договором. Замовник протягом 5 робочих днів підписує Акт наданих послуг, або направляє Виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акт наданих послуг не буде підписаний чи Виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акт наданих послуг вважається належним чином підписаним, послуги надані належним чином і у повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони Замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту наданих послуг.

Замовник зобов'язався: оплатити послуги, які надаються Виконавцем, згідно умов Договору; на протязі 5 робочих днів підписати Акт наданих послуг та повернути його Виконавцю або направити мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Акту або не надання мотивованої відмові у вказаний строк, зобов'язання Виконавця за цим Договором вважаються виконаними належним чином та в повному обсязі. (п. 2.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.2. Договору оплата здійснюється Замовником у формі 100 % попередньої оплати шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом невизначеного терміну або до моменту коли стороною не буде заявлено про його розірвання (п. 7.2. Договору).

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, відносини за яким регулюються умовами спірного договору та Главою 63 Цивільного кодексу України та загальними нормами про зобов'зання.

Відповідно до частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Позивачем на виконання умов Договору виставлені відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000529 від 31.07.2012 на суму 5000,00 грн., № СФ-0000710 від 28.11.2012 на суму 29400,00 грн., № СФ-0000179 від 20.05.2013 на суму 47860,00 грн., по яким відповідач здійснив повну попередню оплату послуг з розміщення рекламних матеріалів за рахунками-фактурами № СФ-0000529 та № СФ-0000710 на загальну суму 34 400,00 грн. та часткову за рахунком-фактурою № СФ-0000179 на суму 18 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Позивачем надано послуги з розміщення рекламних матеріалів на суму 34 400,00 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000606 від 27.08.2012 на суму 5 000,00 грн. та № ОУ-0000863 від 03.12.2012 на суму 29 400,00 грн., які підписані сторонами без зауважень.

Втім, 27.09.2013 позивачем, у зв'язку із власним рішенням про припинення випуску друкованого видання "Ваше свято Україна", направлено на адресу відповідача лист (за вих. № 03/470 від 26.09.2013), в якому, з посиланням на пункт 7.2 Договору, запропоновано припинити дію Договору № Р-10/12 та до якого долучено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000489 від 10.09.2013, з пропозицією його підписати та повернути один екземпляр позивачу. Крім того, позивач вимагав погасити в повному обсязі заборгованість у розмірі 29 360,00 грн.

Згідно із ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В силу приписів частини 7 ст. 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Так, отримання пропозиції щодо припинення Договору та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000489 від 10.09.2013, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відмітками поштового відділення, проте відповідач відповідь на даний лист не надав. Акт здачі-прийняття робіт не підписав, при цьому мотивовану відмову від його підписання не висловив, а тому з урахуванням положень Розділу 2 Договору Р-10/12 від 30.07.2012, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що зобов'язання позивача (Виконавця) за цим Договором вважаються виконаними належним чином та в повному обсязі.

За таких обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000489 від 10.09.2013 є належним доказом наданих послуг з розміщення рекламних матеріалів, якщо він навіть не підписаний Замовником, відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 29360,00 грн. задоволено у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 1954,65 грн. за період з 28.05.2013 по 20.12.2013, заявлених позивачем на підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині з оляду наступного.

В силу приписів ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону україни "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін в договорі, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто, пеня стягується тільки у тому разі, коли її розмір встановлено в договорі.