ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2014 року Справа № 905/7126/13
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівГольцової Л.А., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівний комбінат"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.05.2014 р. (головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Колядко Т.М., Скакун О.А.)на рішенняГосподарського суду Донецької області від 27.02.2014 р. (суддя Фурсова С.М.)у справі№ 905/7126/13 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівний комбінат"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віва Мет",третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ",пророзірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1 від 28.11.2011 р.,за участю представників:позивачане з'явилися,відповідачане з'явилися,третьої особине з'явилися,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2014 р. у справі №905/7126/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.05.2014 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Донецький заводобудівний комбінат" про розірвання укладеного між сторонами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1 від 28.11.2011 р.
Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ст.ст. 4, 277, 628 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст.ст. 69, 84 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не надали належної оцінки тому, що спірний договір не відповідає вимогам п. п. 5.17, 5.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників учасників судового процесу не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. № 910, далі - ПКЕЕ або Правила) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" як постачальником (третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віва Мет" як споживачем (відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1 0029 001, за умовами якого постачальник продає електричну енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1000 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
24.12.2013 р. на підставі рішення загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі".
Пунктом 1.7 ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.
30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Донецький заводобудівний комбінат" як власником мереж (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" як користувачем (третя особа) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 09301У/2011, за умовами якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власниками технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
Згідно з пунктом 1.5 ПКЕЕ у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.
28.11.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Донецький заводобудівний комбінат" як власником мереж (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віва Мет" як споживачем (відповідач) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1, за умовами якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами потуги, а споживач - дотримуватись установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору.
Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу згідно з відповідним договором споживача з постачальником електричної енергії. Точка продажу електричної енергії позначена в додатку № 1 "Однолінійна схема" до цього договору (пункт 1.2 Договору).
Сторонами до Договору укладено, зокрема, додатки № 1 "Однолінійна схема" та № 2 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії", якими визначено межі балансової та експлуатаційної відповідальності, точку обліку.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 179 ГК України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступити від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. ч. 1, 2 ст. 180 ГК України).
Законодавство пов'язує факт укладення договору з досягненням сторонами згоди щодо усіх його істотних умов (ч. 2 ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України), під якими розуміються умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
В силу ч. ч. 3 та 7 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Положеннями пункту 5.17 ПКЕЕ передбачено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, як строк дії договору, умови та порядок розірвання договору.
Частина 4 ст. 181 ГК України передбачає, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (ч. ч. 5, 6 ст. 181 ГК України).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 28-11/1 від 28.11.2011 р. не містить істотних умов стосовно порядку розірвання та строку його дії. Відсутність вказаних істотних умов, на думку позивача, є підставою для його розірвання.
Сервіси для юристів