ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2016 року Справа № 910/19803/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 20.10.2015 Київського апеляційного господарського суду 29.03.2016у справі Господарського суду№ 910/19803/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доЖитлово-будівельного кооперативу "Хімік-19"простягнення заборгованості у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Касянчук Л.М.;
- відповідача Бузань Ю.І.;ВСТАНОВИВ:
31.07.2015 Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-19" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 58 424, 26 грн. (з яких заборгованість за послуги надані за кодом 2-989 складає 9 281, 21 грн., за послуги надані за кодом 2-50989 складає 49 143, 05 грн.), 3% річних у розмірі 1 234, 21 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 949, 38 грн., пені у розмірі 610, 72 грн. та штрафу у розмірі 5 842, 43 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі № 910/19803/15 (суддя Селівон А.М.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 910/19803/15 (колегія суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий суддя, судді Жук Г.А., Мальченко А.О.) скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі № 910/19803/15; прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто із Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-19" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 9 281, 21 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 057, 44 грн., 3% річних у розмірі 194, 77 грн. та пеню у розмірі 89, 13 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі № 910/19803/15, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 910/19803/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Житлово-будівельний кооператив "Хімік-19" надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 910/19803/15 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 21.01.2003 між позивачем та відповідачем було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 01643/4-02.
Згідно із п. 1 договору № 01643/4-02 за договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги відповідно до умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.
Наказ Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 втратив чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, у суму заборгованості із водопостачання та водовідведення позивачем включено як вартість послуг наданих за кодом 2-989 (питна вода та стоки) так і вартість послуг наданих за кодом 2-50989 (вартість води, яка використовується для виготовлення гарячої води (підігріву) та стоки).
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Відповідно до ст. ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Статтями 16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", сферу дії якого визначено статтею 2 Закону, відповідно до якої дія вказаного Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
Водовідведення визначено приписами вказаного Закону як господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Згідно із п. п. 3.1, 5.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року та зареєстрованих Мінюстом 07.10.2008 року (далі - Правила користування № 190) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.
Відповідно до п. 3.7 Правила користування № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
За приписами ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та пп. 5 п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Сервіси для юристів