ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 733/1526/19
провадження № 51-4529км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання захисника прокурора потерпілої представника потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка Носівського р-ну Чернігівської обл., жителя АДРЕСА_1
на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 квітня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_9 засуджено за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
2. За цивільними позовами потерпілих зі страхової компанії та засудженого стягнуто відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірах, вказаних у вироку суду.
3. Суд визнав доведеним, що 25 липня 2019 року він, керуючи автомобілем КАМАЗ з причепом, рухаючись по вул. Максиміхіна в м. Ічня Прилуцького (колишнього Ічнянського) району Чернігівської області, порушивши пункти 2.3 (б), 10.1, 12.1 та вимоги дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху (ПДР), поблизу будинку № 33 допустив виїзд причепа на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ-21214, внаслідок чого водій вказаного автомобіля ОСОБА_10 отримав смертельні тілесні ушкодження.
4. Апеляційний суд оскарженою ухвалою змінив вирок районного суду, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди з засудженого на користь потерпілих до 100000 грн кожному, а в решті вирок залишив без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
5. Захисник, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діянні засудженого складу злочину.
6. Він стверджує, що:
суди не взяли до уваги, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення;
суд першої інстанції не врахував докази сторони захисту, зокрема, висновки експертів від 21 травня та 14 серпня 2020 року, і не навів мотивів їх неврахування, а суд апеляційної інстанції взагалі не розглянув та не спростував вказані доводи;
обвинувачення ґрунтується на припущеннях.
7. Крім цього, зазначає, що:
суд апеляційної інстанції не взяв до уваги докази сторони захисту, надані під час апеляційного розгляду, зокрема, висновки комісії експертів від 25 квітня 2024 року та експерта від 23 липня 2024 року, які свідчать про невинуватість засудженого та винуватість ОСОБА_10 , який допустив виїзд на смугу зустрічного руху;
суди попередніх інстанцій порушили право засудженого на захист в частині збирання та подання доказів, відмовивши у клопотанні сторони захисту про призначення нової судової експертизи.
Позиції учасників касаційного розгляду
8. Сторона захисту підтримала доводи касаційної скарги, просила її задовольнити, а прокурор заперечила проти них і просила залишити оскаржені рішення без зміни.
9. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
11. Касаційний суд зобов`язаний перевірити в межах доводів сторін, чи були додержані судами попередніх інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами пред`явленого обвинувачення, у тому числі положення, які стосуються достатності доказів для висновків про винуватість. При вирішенні цього питання застосовується стандарт доведення «поза розумним сумнівом», визначений частинами 2 та 4 статті 17 КПК. Цей стандарт означає, що сукупність встановлених обставин виключає будь-яке інше розумне пояснення досліджуваної події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину[1].
Сервіси для юристів