ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2015 року Справа № 910/8941/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Жукової Л.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан Беркут" на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 27.10.2014 Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015у справі№ 910/8941/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан Беркут"до1.Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу"треті особи1.Гриншпун Анатолій Гершович 2.Гриншпун Юлія Констянтинівна 3.Приватне підприємство "Ріел Бізнес Консалтинг"провизнання недійсним договору іпотеки від 07.11.2007
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан Беркут" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" про визнання недійсним договору іпотеки від 07.11.2007 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі №910/8941/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.12.2001 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України у Львівській області, в особі заступника начальника відділу малої приватизації М.І. Клімковської та ТОВ "Ресторан "Беркут", в особі директора В.О. Варданяна укладено договір №104/01 купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 2823 кв.м. та площадки (споруди) площею 1379,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 106.
Відповідно до умов Договору №104/01 від 11.12.2001 року продавець зобов'язався передати у власність покупцю нежитлові приміщення загальною площею 2 823 кв.м. (у тому числі зал ресторану площею 858,9 кв.м., приміщення їдальні площею 230,1 кв.м., складські приміщення площею 1734 кв.м.), а також площадку (споруду) загальною площею та 379,3 кв.м., а покупець зобов'язався прийняти зазначені приміщення та площадку, сплатити ціну відповідно до умов, договору.
Згідно з розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №364 від 27.03.2002 року, вищезазначеним нежитловим приміщенням, присвоєно іншу поштову адресу: № 59-6 на вул. В.Великого у м. Львові, в зв'язку з чим, Франківською районною адміністрацією ТОВ "Ресторан "Беркут" видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення, які розташовані в місті Львові на вул. В.Великого № 59-6, про що внесено запис у реєстрову книгу за №1930 11.05.2002.
26.02.2003 року між ТОВ "Ресторан "Беркут" та Гринпшуном Анатолієм Гершовичем укладено договір купівлі- продажу площадки (споруди).
Відповідно до умов договору купівлі продажу від 26.02.2003 року, ТОВ "Ресторан "Беркут" продало, а Гриншпун А.Г. купив цегляну площадку (споруду), позначену на поверховому плані літерою 1бп, нежитловою площею 1379,3 кв.м. нежитлових приміщень, позначених на поверховому плані літерою А- 5, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.В. Великого. 59 Б. Текст: "в межах 1 -го поверху площадки (споруди) влаштовано торговий павільйон міні-ринку загальною площею 1 207,9 кв.м.",- нанесений ручним прописом із зазначенням дописаному вірити.
Згідно з актом приймання - передачі від 26.02.2003 року площадка-споруда, на підставі акту приймання - передачі до договору купівлі-продажу площадки (споруди) від 26.02.2003 року, передана покупцеві - Гриншпуну Анатолію Гершовичу.
10.06.2003 року між ТОВ "Ресторан "Беркут" та Приватним підприємством "Санні" укладено Договір купівлі - продажу нерухомого майна № 88/08, відповідно до умов якого ТОВ "Ресторан "Беркут" продало ПП "Санні" нежитлові приміщення площею 5407,9 кв.м., до площ котрих входить вищезазначена цегляна площадка (споруда) позначена на поверховому плані літерою Ібп, нежитловою площею 1379,3 кв.м. (в межах 1-го поверху площадки (споруди) влаштовано торговий павільйон міні-ринку загальною площею 1207,9 кв.м.), нежитлових приміщень, позначених на поверховому плані літерою А-5, що знаходиться за адресою: м, Львів, вул. В.Великого, 59Б.
Згідно з актом № 1 від 20.11.2003 року приймання-передачі нежитлових приміщень, площадки-споруди та торгового павільйону типу ринку згідно договору купівлі-продажу № 88/08 від 10.06.2003 року, ТОВ "Ресторан "Беркут" передав, а ПП "Санні" прийняло об'єкт купівлі-продажу.
Судами встановлено, що визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно неодноразово досліджувалось в судовому порядку та за результатами розгляду та вивчення судових рішень, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що право власності на об'єкт купівлі-продажу площадки-споруди та торговельного павільйону типу ринку згідно з договором купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003 року, оформленого актом приймання-передачі від 20.11.2003 року виникло за ПП "Санні" з моменту приймання зазначених нежитлових приміщень.
Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору іпотеки від 07.11.2007 року укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" (змінено на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", іпотекодержатель) та ТОВ "Біля Універмагу".
Відповідно до умов Договору іпотеки іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: площадку (споруду) (літ. А-1" Ібп.) площею 1379, 3 кв.м. (в межах першого поверху площадки (споруди) влаштовано торговий павільйон міні-ринку, загальною площею 1193,6 кв.м. (предмет іпотеки), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 59 "в", яке належить на праві власності, і на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення, для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за генеральною угодою №1 від 15.03.2007 року та кредитними договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі.
Згідно з п. 1.3. Договору предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на площадку (споруду), виданого 04.10.2007 року Відділом приватизації житла Франківської райадміністрації Львівської міської ради згідно з наказом №1279-НЖ-Ф від 04.10.2007 року.
Сервіси для юристів