ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2015 року Справа № 910/4292/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачаРог О.В. (дов. від 12.01.2015 р. № 225-КР-12)відповідачаПанкеєва О.О. (дов. від 16.09.2014 р.)третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р.у справі № 910/4292/13 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоПублічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС"про за зустрічним позовом до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (за зустрічним позовом) простягнення 61 790 287, 37 грн. Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" Київської міської ради 1. Публічне акціонерне товариство "Київенерго"; 2. Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 11.12.2008 р. №777/777В С Т А Н О В И В:
Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про стягнення заборгованості у розмірі 41 891 720, 27 грн. за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.2009 р., а також 19 898 567, 10 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п.5 рішення Київської міської ради від 11.12.08 р. № 777/777 "Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "АК-Транс" для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням по вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі м. Києва" вирішено продати ВАТ "АК-Транс" (на даний час - ПАТ "АК-Транс") земельну ділянку площею 2,4915 га за 50 389 571 грн. для зазначених у рішенні цілей.
Крім того, пунктом 6 цього ж рішення затверджено умови продажу земельної ділянки згідно з додатком, зокрема, вирішено зарахувати до сум, які покупець має сплатити за земельну ділянку, аванс в сумі 4 689 512, 52 грн., сплачений відповідно до угоди № 50 від 01.07.08 р., що підтверджено платіжним дорученням. Решта вартості земельної ділянки в сумі 45 700 058,48 грн. може сплачуватись у розстрочку протягом трьох років рівними частками до двадцять п'ятого числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 р. (суддя Станік С.Р.) порушено провадження у справі № 910/4292/13 та призначено її до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. провадження у справі № 910/4292/13 зупинено до вирішення пов'язаної адміністративної справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6356/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 25.12.2012 р. № 766/9050 "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 20.09.2012 р. № 189/8473 "Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради від 11.12.2008 р. № 777/777" та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі.
29.09.14 р. Публічне акціонерне товариство "АК-Транс" подало зустрічну позовну заяву про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради №777/777 від 11.12.08 р. "Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "АК-Транс" для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговування по вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва"; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:058:0002 площею 2,4915), що укладений 11.11.09 р. між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "АК-Транс" та зареєстрований в реєстрі за №902.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю оспорюваного рішення вимогам ст. ст. 118, 123, 128, 151 Земельного кодексу України в частині погодження проекту землеустрою з відповідними органами, та відсутністю науково історико-містобудівного обґрунтування.
Разом з цим, позивач за зустрічним позовом стверджує, що частина спірної земельної ділянка межує із земельною ділянкою, на якій розташоване Лук'янівське цивільне кладовище у місті Києва, та яка, в свою чергу, є державним історико-меморіальним заповідником.
З урахуванням наведеного позивач вважає, що частина переданої йому земельної ділянки відноситься до охоронних зон заповідника, а тому у даному випадку порушено режим використання охоронних зон.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що спірний договір укладався на підставі оспорюваного рішення Київської міської ради, а тому, відповідно, має бути визнаний судом недійсним.
Крім того, договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку також через відсутність у ньому всіх істотних умов, зокрема, відомостей про наявні обмеження щодо використання спірної земельної ділянки, як це передбачено ст. 132 Земельного кодексу України - розташування впродовж земельної ділянки теплової мережі з двома тепловими камерами, які, за наявною інформацією належать на праві оперативного управління господарського відання ПАТ "Київенерго", зазначені обмеження, на думку позивача за зустрічним позовом, унеможливлюють використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням.
Також, підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки позивач за зустрічним позовом визначає недодержання письмової форми правочину (договір зі сторони Київської міської ради підписаний шляхом проставлення у договорі факсиміле колишнього Київського міського голови Черновецьким Л.М., а не підписаний особисто ним, як це передбачено законодавством), що прямо суперечить положенням ч. 3 ст. 207, ст. 215 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 р. прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.10.2014 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Пригунова А.Б., суддів Гулевець О.В., Марченко О.В.) призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та покладено на Публічне акціонерне товариство "АК-ТРАНС", зупинено провадження у справі до проведення експертизи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.), ухвалу господарського суду м. Києва від 27.10.2014 р. скасовано, справу повернуто до господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "АК-ТРАНС" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. скасувати, а ухвалу господарського суду м. Києва від 27.10.2014 р. залишити в силі, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків апеляційного суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.03.2015 р. касаційну скаргу у справі №910/4292/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.04.2015 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 01.04.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про судову експертизу" та ст. 41 Господарського Процесуального Кодексу України судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні, зокрема, суду; експертиза призначається для вирішення питань, що потребують спеціальних знань.
Згідно п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2651 від 27.11.2006 р. „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У визначенні кола питань, що підлягають роз'ясненню під час проведення експертизи, слід виходити з того, що питання повинні: відповідати предмету й характеру експертизи, стосуватися обставин, що мають значення для вирішення справи, ураховувати можливості проведення експертизи.
Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
Призначаючи судову експертизу місцевий суд виходив з того, що у межах даної справи оспорюється можливість використання Публічним акціонерним товариством "АК-ТРАНС" наданої йому земельної ділянки, також додержання сторонами у справі положень законодавства при укладенні правочину, а тому встановлення вказаних обставин потребує спеціальних знань.
Натомість суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, з яким суд касаційної інстанції погоджується.
Сервіси для юристів