Постанова ВГСУ від 01.04.2014 року у справі №917/1473/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № 917/1473/13 Вищий господарський суду України в складі колегії

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 розглянув касаційну скаргу ОСОБА_5 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2013 рокуу справі№ 917/1473/13 господарського суду Полтавської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКомсомольської міської ради Відділ Державного агентства земельних ресурсів України в місті Комсомольськ Полтавської областіпровизнання недійсним пункту 1 рішення двадцять дев'ятої сесії шостого скликання Комсомольської міської ради Полтавської області від 22.01.2013 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.10.2013 р. (суддя Погрібна С.В.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2013р. (судді: Сіверін В.І., Медуниця О.Є., Терещенко О.І.) ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2013 р. залишена без зміни.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комсомольської міської ради не встановлює та не змінює нормативну грошову оцінку землі, відповідачем не було порушено вимог законодавства, а пункт 1 рішення двадцять дев'ятої сесії шостого скликання Комсомольської міської ради Полтавської області 22.01.2013 року не суперечить законодавству, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального права, позов задовольнити.

Скаржник доводить порушення норм ст.ст. 18, 19 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки за функціональним використанням та умовами договору оренди землі від 12.05.2008 р. земельна ділянка надана для будівництва кафе, цільове призначення земельної ділянки не впливає на визначення коефіцієнту функціонального використання при визначенні нормативної грошової оцінки, тому необхідно застосовувати інший коефіцієнт функціонального використання.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.05.2008 р., на підставі рішення 22 сесії Комсомольської міської ради 5 скликання від 20.03.2008 року, між Комсомольською міською радою Полтавської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі №58/08, за умовами якого Комсомольська міська рада (Орендодавець) надає, а ФОП ОСОБА_4 (Орендар) приймає у строкове платне користування земельну ділянку (землі комерційного використання - землі іншої комерційної діяльності), що розташована в м.Комсомольську по вул.Добровольського, район ПКіТ площею 0,0720 га (кадастровий №5310200000:50:027:0286) для розташування кафе з громадським туалетом.

В договорі сторони погодили строк дії договору, розмір орендної плати та порядок її обчислення, права та обов'язки сторін, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, а також інші умови, які необхідні для даного виду договорів.

Договір зареєстрований у Комсомольському міському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

В подальшому, на підставі рішень Комсомольської міської ради від 19.05.2010 р та 23.09.2010 року, між сторонами укладались додаткові угоди про поновлення дії та внесення змін до зазначеного договору (зокрема, додаткові угоди №1/10 від 14.06.2010 р., №2/10 від 22.11.2010 р.).

Останнім рішенням двадцять дев'ятої сесії Комсомольської міської ради шостого скликання від 22.01.2013 року "Про поновлення дії договору оренди землі ФОП ОСОБА_4", Комсомольська міська рада вирішила поновити дію договору оренди землі ФОП ОСОБА_4 на земельну ділянку по вул. Добровольського, район ПКіТ, площею 0,0720 га для розташування кафе з громадським туалетом строком до 01.01.2015 року, в тому числі у період:

-до 01.05.2013 року із застосуванням понижуючого коефіцієнта на період будівництва;

-з 01.05.2013 року без застосування понижуючого коефіцієнта на період будівництва (а.с.15 ).

На підставі даного рішення 12.02.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 3/13 до договору оренди землі № 58/08 від 12.05.2008 р., якою сторони продовжили строк дії договору оренди до 01.01.2015 року (а.с.72).

В пункті 2 сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі із застосуванням понижуючого коефіцієнта на період будівництва - до 01.05.2013 року та без застосування понижуючого коефіцієнта на період будівництва - з 01.05.2013 року.

Позивач не погодився з рішенням Комсомольської міської ради від 22.01.2013 року в частині визначення орендної плати за земельну ділянку до 01.05.2013 року-із застосуванням понижуючого коефіцієнта на період будівництва, а з 01.05.2013 року-без застосування понижуючого коефіцієнта на період будівництва, та звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним пункту 1 рішення Комсомольської міської ради від 22.01.2013 року.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст відповідно п. "а" ст.12 Земельного кодексу України належить розпорядження землями територіальної громади. Аналогічні повноваження встановлені у п.34 ч.1 ст. 26 та ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Законом України "Про оцінку земель" визначаються правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою відповідно до ст.23 цього закону.

Згідно пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 зазначеного вище Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII вищевказаного кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку або визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Формування розміру орендної плати земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. № 213 та відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11.

Показники нормативної грошової оцінки земель визначаються за категоріями, шляхом зонування території населених пунктів на відповідні зони за рівнем облаштування, розміщенням від центру населеного пункту та громадських центрів, інженерної інфраструктури та визначення розрахункового доходу, який зумовлюється місцем розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва й розселення, рівнем облаштування його території та якістю земель з урахуванням природно-кліматичних, інженерно-геологічних, архітектурно-ландшафтних та історико-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, економічного стану, функціонального призначення та екологічних обмежень використання земель.