Постанова ВГСУ від 01.03.2017 року у справі №910/9491/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 910/9491/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Шкуратовської А.В.,

відповідача - Беседіна В.І., Липської Н.В.,

третьої особи - Трутнєва С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016

та на рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2016

у справі № 910/9491/16

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Вест Лайн"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по місту Києву та Київській області

про стягнення 229 739,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ПП "Торговий дім "Вест Лайн" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по місту Києву та Київській області, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило зобов'язати ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зарахувати суму доставленої готівки у розмірі 224 393,00 грн. на поточний рахунок ПП "Торговий дім "Вест Лайн" № 26001012826966 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", а також стягнути з відповідача на користь позивача 6 779,66 грн. пені, 2 785,00 грн. 3% річних, 9 941,18 грн. інфляційних збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2016 (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 (колегія суддів у складі: суддя Смірнова Л.Г. - головуючий, судді Дідиченко М.А., Руденко М.А.), позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зарахувати суму доставленої готівки у розмірі 224 393,00 грн. на рахунок ПП "Торговий дім "Вест Лайн" № 26001012826966 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України". В іншій частині позову відмовлено. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що позивач довів належними та достатніми доказами, а відповідач не спростував факт отримання відповідачем за договором на інкасацію від інкасаторів спірної суми коштів у розмірі 224 393,00 грн. Відмовляючи в позові в частині стягнення пені, річних та інфляційних, господарські суди зазначили про те, що за своєю правовою природою договір на інкасацію є договором про надання послуг, обов'язок з оплати яких виникає у замовника (позивача), у зв'язку з чим зобов'язання банку здійснювати приймання готівкових коштів і зарахування їх на рахунок замовника є наданням послуг, і не може розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст.ст. 549, 625 ЦК України.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 23.08.2016, постанову господарського апеляційного суду від 09.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги відповідач стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 22, 33, 34, 38 ГПК України, ст.ст. 16, 202, 509, 610, 611, 614 ЦК України. Так, на думку скаржника, господарськими судами в порушення вимог ст. 22 ГПК України прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, а саме після початку розгляду справи по суті. Також господарськими судами не повно досліджено всі обставини справи, зокрема, не встановлено факт доставки 05.03.2016 грошових коштів замовника виконавцем до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Відповідачем зазначено про те, що господарськими судами не досліджено наявні в матеріалах справи відеоспостереження банку за 09.03.2016, які вказують на те, що грошові кошти в інкасаторській сумці № 19/3 на момент їх передачі від інкасаторів до відповідальних працівників банку були відсутні. Крім того, договором інкасації не визначено обов'язку банку відшкодувати замовнику готівкові кошти у разі їх не доставки до банку.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 31.03.2015 ПАТ "Державний ощадний банк України" (виконавець), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та ПП "Торговий дім "Вест Лайн" (замовник) укладено договір № 900/031-00/1/310315 на інкасацію готівкових коштів (далі - договір на інкасацію);

- згідно з п. 1.1 договору на інкасацію виконавець зобов'язується власними силами і засобами, відповідно до додатку № 1, здійснювати збирання та доставку в касу банку готівкових коштів (грошової виручки) замовника для послідуючого перерахунку і зарахування банком їх на рахунок замовника, визначений у п. 2.2 цього договору;

- відповідно до п. 1.2 договору на інкасацію банк зобов'язується здійснювати приймання від інкасаторів виконавця готівкових коштів (грошової виручки) замовника і своєчасне їх зарахування на рахунок замовника, визначений у п. 2.2 цього договору;

- у розділі 4 договору на інкасацію сторонами встановлено порядок здавання сумок (мішків) з готівковими коштами в касу банку;