ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2017 року Справа № 910/11223/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Картере В.І., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.11.2016у справі№ 910/11223/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії АнатоліївнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Юджин"простягнення 2 769 925,49 дол. США, що еквівалентно 32 549 815,46 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:
- ПАТ "Банк Форум" Гуцул А.Д.,
- ТОВ "Юджин" Парненко А.А.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2014 у справі №910/11223/14 (суддя Цюкало Ю.В.) частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни до ТОВ "Юджин" про стягнення грошових коштів; за рішенням стягнуто з ТОВ "Юджин" 6 385,01 доларів США пені, 26 320,28 доларів США процентів, 473,39 доларів США пені на проценти; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (судді: Коротун О.М., Власов Ю.Л., Майданевич А.Г.) скасовано вказане рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 2 562 624,13 доларів США суми основного боргу, 83 449,63 доларів США процентів, 87 435,50 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3 237,55 доларів США пені на проценти і у вказаних частинах прийнято рішення про задоволення позову.
Відповідач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення господарського суду міста Києва залишити без змін.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому заперечує проти її доводів, просить оскаржувану постанову залишити без змін.
Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" про стягнення 2 769 925,49 доларів США, що еквівалентно 32 549 815,46 грн. у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору №1-0008/13/11-KL від 06.03.2013.
Місцевий господарський суд, задовольняючи частково позовні вимоги, встановив, що між позивачем та відповідачем 06.03.2013 був укладений кредитний договір №1-0008/13/11-KL, відповідно до якого позивач (банк) відкриває відповідачу (позичальнику) невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти окремими частинами, на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної кредитним договором граничної суми коштів, а позичальник зобов'язується вчасно погашати банку заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь банку проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених кредитним договором.
Пунктом 1.2. ст. 1 кредитного договору сторони узгодили, що максимальна заборгованість позичальника за кредитним договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт у сумі 3 000 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення - 05.03.2014 (п. 1.4. ст. 1 кредитного договору).
Відповідно до п. 3.2. ст.3 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за фіксованою ставкою, яка встановлюється на весь період дії кредитного договору в розмірі 12,75%.
До вказаного кредитного договору сторонами неодноразово вносилися зміни, зокрема, договір про внесення змін №2 від 05.09.2013 - зменшено кредитний ліміт до 2 500 000,00 доларів США; договір про внесення змін №4 від 28.11.2013 - збільшено кредитний ліміт до 2 600 000,00 доларів США.
На виконання кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредитні кошти згідно з заявками останнього, що підтверджується меморіальними ордерами.
У зв'язку з неповерненням відповідачем в установлений кредитним договором строк (05.03.2014) кредитних коштів, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
В той же час, як встановив місцевий господарський суд, заявлений банком позов підлягає частковому задоволенню, оскільки відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України.
Так, як зазначив суд першої інстанції, 13.04.2014 відповідач уклав з ТОВ "Акус", ТОВ "Валідус", ТОВ "Кліос", ТОВ "Мірус", ТОВ "Модус Капітал", ТОВ Рідос", ТОВ "Сантос Капітал" договори цесії, відповідно до яких вказані товариства відступили відповідачу права вимоги за договорами банківського вкладу, укладеними між цими товариствами та банком. В той же день, заявою від 13.04.2014 відповідач повідомив позивача про зарахування грошових вимог на підставі договорів про відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу, укладеними з вказаними товариствами. Встановивши наведені обставини, а також те, що загальна сума коштів, яка була зарахована в якості зустрічних однорідних вимог становила 2 604 324,33 доларів США, що відповідало сумі боргу відповідача перед позивачем станом на 05.03.2014, місцевий господарський суд з урахуванням того, що зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося 13.03.2014, прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути за період з 05.03.2014 по 13.03.2014 пеню по тілу кредиту у розмірі 6 385,01 доларів США, проценти в розмірі 26 320,28 доларів США, пеню на проценти в розмірі 472,39 доларів США.
Апеляційний господарський суд не погодився із такими висновками суду, апеляційної інстанції та встановив, що відповідач не довів в установленому законом порядку факту зарахування зустрічних однорідних вимог, а, відтак, і відсутності заборгованості за кредитним договором, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.
Як встановив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.03.2013 між банком (позивачем) та ТОВ "Кліос" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" № 162/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 232 614,00 доларів США з 14.03.2013 по 13.03.2014; - 14.03.2013 між банком та ТОВ "Акус" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" № 160/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 340 485,00 доларів США з 14.03.2013 по 13.03.2014; - 14.03.2013 між банком та ТОВ "Сантос капітал" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" № 166/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 1 265 215,00 доларів США з 14.03.2013 по 13.03.2014; - 28.03.2013 між банком та ТОВ "Валідус" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" № 161/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 517 345,00 доларів США з 28.03.2013 по 27.03.2014; - 28.03.2013 між банком та ТОВ "Мірус" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" № 163/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 365 475,00 доларів США з 28.03.2013 по 27.03.2014; - 03.04.2013 між банком та ТОВ "Модус капітал" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" № 164/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 404 430,00 доларів США з 03.04.2013 по 16.12.2013; - 03.04.2013 між банком та ТОВ "Рідос" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" № 165/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 250 693,00 доларів США з 03.04.2013 по 16.12.2013.
Як вбачається із положень вказаних договорів, а саме: п. 6, при умові, що майнові права по цьому договору не знаходяться у заставі та/або не обтяжені зобов'язаннями, які виникають в силу закону, вкладник має право на одноразове дострокове повернення частини вкладу протягом строку дії договору, або дострокового повернення всього вкладу на умовах, визначених у пункті 7 цього договору.
Згідно з п. 7 договорів банківського вкладу (депозиту) "строковий" у разі дострокового повернення всього вкладу або його частини за ініціативою вкладника, вкладник письмово повідомляє банк про свої наміри за 7 (сім) робочих днів до дати отримання вкладу або його частини, зазначених в листі вкладника. Вкладнику повертається вклад або частина вкладу, що зазначена в листі, та при умові дострокового повернення всього вкладу сплачуються нараховані проценти.
Як стверджував відповідач, ТОВ "Валідус", ТОВ "Мірус", ТОВ "Рідос" та ТОВ "Модус Капітал", керуючись наведеними положеннями договорів, звернулись до банку з листами від 28.02.2014 про дострокове зняття депозиту та розірвання договорів банківського вкладу та про відступлення права вимоги за вказаними договорами банківського вкладу ТОВ "Юджин" (копії яких надавались відповідачем, т. 1, а.с. 233-236). ТОВ "Юджин" (відповідач) в свою чергу 13.03.2014 звернулося до банку (позивача) із заявою про зарахування однорідних зустрічних вимог.
Проте, як встановив суд апеляційної інстанції за результатами дослідження вищевказаних копій листів ТОВ "Валідус", ТОВ "Мірус", ТОВ "Рідос" та ТОВ "Модус Капітал" від 28.02.2014, заяви відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням від 13.03.2014, адресованих банку, останні містять печатку банку та вхідний номер, проте не містять підпису та не зазначено прізвища особи, яка їх отримала від імені банку. Зважаючи на заперечення банку відносно отримання ним вказаних листів та заяви, а також незадоволення судом першої інстанції клопотання банку про проведення судової експертизи щодо нанесення на документах (повідомленнях про дострокове зняття депозиту і розірвання договорів банківського вкладу (депозиту) "строковий" №165/2, №163/2, №164/2, №161/2, а також на повідомленні про відступлення права вимоги ТОВ "Акус", ТОВ "Валідус", ТОВ "Кліос", TOB "Мірус", ТОВ "Модус Капітал", ТОВ "Рідос", ТОВ "Сантос Капітал" та на заяві ТОВ "Юджин" про припинення зобов'язань зарахуванням) відтиску печатки саме ПАТ "Банк Форум" суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 101 ГПК України, ухвалами від 31.08.2016 та 26.10.2016 витребував у відповідача оригінали документів долучених до відзиву на позовну заяву, зокрема, тих, на підставі яких було здійснено зарахування.
Проте, оригіналів документів, які витребовувались у відповідача, останнім надано не було, про неможливість подання таких оригіналів, з причин, що не залежать від волі відповідача, суд апеляційної інстанції повідомлено не було.
При цьому, судом апеляційної інстанції обґрунтовано були відхилені посилання відповідача на те, що оригінали вказаних документів надавалися до господарського суду першої інстанції для огляду, оскільки, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, протоколи судових засідань, які відбувалися у суді першої інстанції, не свідчать про надання відповідачем відповідних документів суду для огляду, так само як і не містить такої інформації описова частина рішення господарського суду першої інстанції у даній справі.
Сервіси для юристів