ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2016 року Справа № 920/752/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство з реалізації інженерних задач Науково технічний центр", с. Боромля Тростянецького району Сумської області (далі - Центр),
на рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2015 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015
зі справи № 920/752/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА - Станкоімпорт", м. Дніпропетровськ (далі - Товариство),
до Центру
про стягнення 209 877,99 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Маслянікової І.О.,
відповідача - Кучкової О.В., Рибницької І.О.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення відповідно до договору про виконання пусконаладжувальних робіт від 25.09.2013 № 30-1 (далі - Договір): основного боргу в сумі 91 850,26 грн.; штрафу в сумі 15 193,58 грн.; пені в сумі 57 887,56 грн.; "інфляційних втрат" у сумі 42 070,29 грн.; 3% річних у сумі 2 876,30 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.06.2015 (суддя Зайцева І.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 (колегія у складі: Слободін М.М. - головуючий, Гончар Т.В. і Гребенюк Н.В.): позов задоволено частково; з Центру стягнуто на користь Товариства зазначені суми, крім пені в сумі 41 761,55 грн., а також 3 362,32 грн. судового збору; у частині стягнення зазначеної суми пені в позові відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Центр просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи та передати останню на новий розгляд. Скаргу мотивовано прийняттям рішення і постанови попередніх судових інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме частини третьої статті 538 та статті 693 Цивільного кодексу України, і порушенням норм процесуального права, в тому числі статей 43,82, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та безпідставність, і просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин і висновків.
Згідно з укладеними Центром і Товариством Договором:
- Товариство взяло на себе зобов'язання виконати певні роботи і надати послуги: з шеф-монтажу і пусконалагодження токарно-ровельного обробного центру виробництва Hyundai WIA і навчання персоналу Центру; зі здачі обладнання на технологічну точність згідно з паспортними даними, а також обробки тестової деталі типу проставка (далі - ПНР); з поставки інструменту (далі - товар), узгодженого із замовником (Центром), за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами відповідно до специфікації-1, що є невід'ємною частиною Договору. Центр, у свою чергу, зобов'язувався належним чином прийняти та оплатити виконані ПНР і поставлений товар у відповідності до умов цього договору;
- вартість ПНР, навчання персоналу згідно з пунктами 1.1.1 - 1.1.2 цього договору становить 13 566,67 грн., ПДВ - 2 713,33 грн., загальна сума - 16 280 грн. (пункт 2.1);
- ціна товару відповідно до специфікації (додаток № 1 до цього договору) на момент укладення останнього становить 113 046,53 грн., ПДВ - 22 609,31 грн., загальна сума - 135 655,84 грн., що відповідає 12 596,92 євро у відповідності з офіційним курсом НБУ на 25.09.2013 (10,768969 грн. за 1 євро);
- ціна товару, ПНР і навчання персоналу згідно з пунктами 1.1.1 - 1.1.2 цього договору в євро є незмінною, а ціна товару, ПНР і навчання персоналу згідно з тими ж пунктами Договору і сума останнього у гривнях підлягають зміні в порядку, встановленому законом (пункт 2.3);
- сторони встановили такий порядок оплати: авансовий платіж у розмірі 50% ціни товару - протягом 5 банківських днів з дати підписання Договору; платіж у розмірі 50% ціни товару - на протязі 5 банківських днів з дати отримання факсимільного повідомлення виконавця (Товариства) про дату готовності товару до відвантаження з м. Дніпропетровська; платіж у сумі 16 280, 00 грн. - протягом 10 календарних днів з дати виконання ПНР (пункти 2.8.1-2.8.3).
Даний порядок оплати був викликаний специфічністю товару, оскільки останній Товариством замовляється індивідуально для покупця за кордоном і в національній валюті. Тому в зв'язку з нестабільністю курсу національної валюти сторони дійшли згоди, що кожна сума платежу обчислюватиметься з настання певної події та з урахуванням дійсного курсу іноземної валюти на день виставлення рахунка згідно з формулою, передбаченою в пункті 2.7.
Сервіси для юристів