ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2016 року Справа № 910/9340/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіКруглікової К.С.(доповідач),суддів:Малетича М.М., Мамонтової О.М., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 рокуу справі№ 910/9340/15 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" 1. Державне підприємство "Енергоринок" 2.Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3. Міністерство енергетики та вугільної промисловості Українипростягнення заборгованості у сумі 26 635 214,82 грн. за участю представників сторін:позивача:Войтенко А.І., відповідача: третьої особи 1 : третьої особи 2: третьої особи 3:Гончарук А.А., не з'явився, Алімов Д.В., не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : ДП "Енегроринок", ДП Національна енергетична компанія "Укренерго", Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення 26 635 214,82 грн. заборгованості на підставі договору №44/1-48 від 30.05.2014.
Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті коштів за придбану у позивача електричну енергію.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі №910/9340/15 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача ПАТ "ДТЕК Крименерго" на користь позивача Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 13 353 340,96 грн. боргу, 66 744,04 грн. пені, 50 058,03 грн. 3% річних, 2 697 174, 41 грн. інфляційних втрат та 805 336,07 грн. штрафу, в іншій частині позову відмовлено, як необґрунтованого.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі №910/9340/15 рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 697 174,41 грн. В цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 7 482 483,85 грн. відмовлено в повному обсязі. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 39168,15 грн. судового збору за подання позовної заяви. Крім того, стягнуто з позивача на користь відповідача 28138,31 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 та рішення місцевого господарського суду від 06.07.2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову повністю, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання по сплаті коштів за придбану у нього електричну енергію, тому вважав, що відповідач повинен нести за це відповідальність у порядку, передбаченому договором, укладеним між сторонами, та діючим законодавством. Всього просив стягнути з відповідача на його користь 26 635 214,82 грн., з яких: 13 353 340,96 грн. основного боргу, 4 610 721,70 грн. пені, 383 332,27 грн. 3% річних, 7 482 483,85 грн. інфляційних втрат та 805 336,07 грн. штрафу.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, річних, інфляційних втрат та штрафу, відповідач посилався на те, що несвоєчасна оплата придбаної електричної енергії у позивача була викликана діями форс-мажорних обставин, які виникли з 21.01.2015 та тривають до цього часу, тому, на його думку, він повинен бути звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, оскільки це передбачено умовами укладеного договору. При цьому відповідач визнав, що в нього існує борг у розмірі 13 353 340,96 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, перевірив розрахунки надані позивачем, зазначив, що матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача, яку останній в повному обсязі визнав, у розмірі 13 353 340,96 грн. При цьому, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача суми штрафу, вказав, що позивачем було доведено факт перевищення відповідачем фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого у грудні 2014 року на 17,19 %, дії відповідача у даному випадку кваліфіковано як порушення умов Договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення договірного штрафу) відповідно до умов пункту 5.4.4 Договору. Також, задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції взяв до уваги наданий відповідачем Сертифікат про форс-мажорні обставини від 05.06.2015 №2201/05-4, у зв'язку з чим здійснив перерахування розміру пені, річних та інфляційних за період з 14.01.2015 по 20.01.2015, тобто до настання форс-мажорних обставин, оскільки до цього періоду відповідач не може бути звільнений від відповідальності за порушення зобов'язання, в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 2 697 174,41 грн, які були перераховані судом першої інстанції за період з 14.01.2015 по 20.01.2015, тобто за 7 днів, апеляційний господарський суд вказав на те, що суд першої інстанції безпідставно нарахував та стягнув з відповідача інфляційні втрати, оскільки найменший період обчислення інфляційних втрат має становити один місяць, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити повністю. В іншій частині рішення було залишено без змін.
Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши всі обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення господарського спору, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню в частині позову про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 7 482 483,85 грн., 383 332,27 грн. 3% річних та 4 610 721,70 грн. пені з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову повністю.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.05.2014 (вже після анексії Криму) між ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (продавець, позивач) та ПАТ "ДТЕК Крименерго" (покупець, відповідач), на виконання Постанови КМУ від 07.05.2014 № 148 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", було укладено Договір № 44/1-48, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продавати, а покупець зобов'язався купувати електричну енергію у точках купівлі-продажу електричної енергії та своєчасно здійснювати оплату за куплену електричну енергію.
Відповідно до пункту 3.4 Договору фактичні обсяги продажу електричної енергії покупцю за цим Договором за розрахунковий період визначаються НЕК в точках купівлі-продажу електричної енергії на підставі показів розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку електроенергії.
Листом № К01-К01-6199-1 від 19.11.2014 ПАТ "ДТЕК Крименерго" (відповідач) надало ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (позивачу) Заявку № 7 від 19.11.2014 на обсяг купівлі електричної енергії у ГРУДНІ 2014 року, скориговану відповідно до Прогнозного балансу ОЕС України на грудень 2014 року, відповідно до якої заявлений обсяг електричної енергії, що купується у позивача складав 408 000 000 кВт*год.
Відповідно до підписаного сторонами Щомісячного доповнення до Договору від 29.10.2014, заявлений обсяг електричної енергії, який продавець продає, а покупець купує у точках купівлі-продажу електричної енергії у грудні 2014 року складає 408 000 000 кВт*год, з орієнтовною ціною 1 кВтг - 113,27052 коп. з ПДВ, орієнтовною вартістю - 462 143 721,60 грн. з ПДВ.
По закінченню розрахункового місяця між сторонами підписуються акт прийому-передачі електроенергії, погоджений ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (пункти 3.7, 3.8 Договору) та Акт купівлі-продажу електричної енергії (пункти 3.11, 3.12 Договору).
Порядок розрахунків за Договором визначено сторонами у пунктах 4.1 - 4.15 Договору.
Зокрема, пунктом 4.7 Договору передбачено, що для здійснення остаточних розрахунків за електричну енергію, куплену покупцем у розрахунковому періоді, продавець надає покупцю рахунок-фактуру факсимільним зв'язком до 11-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з подальшою передачею оригіналу документу.
У разі, якщо зазначена у рахунку-фактурі вартість електроенергії, купленої покупцем, перевищує фактичний обсяг оплати електроенергії протягом розрахункового місяця, ПОКУПЕЦЬ зобов'язаний здійснити остаточний платіж до 13 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим (п. 4.8 Договору).
Згідно п. 10.1 Договору сторони встановили, що даний Договір набирає чинності з 01.06.2014 та діє до 31.12.2014, тоді як відповідно до п. 10.2 Договору сторони узгодили, що положення даного Договору в частині розрахунків за неоплачену електричну енергію дійсні і після закінчення терміну його дії, фінансові зобов'язання за даним Договором будуть вважатися виконаними тільки після повної оплати всього обсягу поставленої електричної енергії та сплати інших платежів, передбачених Договором.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, фактичний обсяг придбаної відповідачем електричної енергії в грудні 2014 року склав - 478 116 531 кВт*год., тобто покупець (ПАТ "ДТЕК "Крименерго") перевищив обсяг купівлі електричної енергії від замовленого у грудні 2014 року на - 70 116 531 кВт*год.(17,19 %) від заявленого обсягу, що підтверджується довідкою ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" за грудень 2014 рік від 05.01.2015 та підписаними Актами прийому-передачі електричної енергії та купівлі-продажу електроенергії до Договору від 30.05.2014 № 44/1-48 за грудень 2014 року.
Сервіси для юристів