ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2016 року Справа № 908/1367/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Чернова Є.В. - головуючого, Ємельянова А.С. Овечкіна В.Е.розглянув касаційну скаргуКонцерну "Міські теплові мережі" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30 листопада 2015 рокуУ справі№908/1367/14 господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька регіональна консалтингова компанія"доКонцерну "Міські теплові мережі"простягнення 105000,00грн. В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.09.15р. по справі №908/1367/14 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 105000грн.00коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2100грн.00коп.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. (судді Бойченко К.І., Колядко Т.М., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2015р. залишено без зміни.
Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Скаржник доводить, що судами при прийняті рішень були враховані лише доводи та докази позивача без підтвердження їх належними та допустимими доказами та не надана належна оцінка фактичним обставинам справи та доказам відповідача. Зазначає, що документи та інформація, необхідні для надання консультацій Виконавцем ні в письмовій ні в усній формі їм не надавалися. Вважає, що судами не досліджено того факту, що акти приймання-передачі наданих послуг за період з липня 2013р. по січень 2014р. №№4-10 складені одноособово виконавцем. Зазначає, що договір було розірвано з підстав, що послуги за договором не замовлялись Замовником та потреба у таких послугах була відсутня.
Представники сторін у судове засдання не прибули.
Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Бізнес консалтинг менеджмент" (ТОВ "Запорізька РКК"), як "Виконавець" та Концерн "МТМ", як "Замовник" уклали договір № 02/018 про надання консультативних послуг (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику консультативні послуги (надалі - послуги) в обсягах та порядку, передбачених умовами цього договору, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 1.2 договору послуги надаються виконавцем для їх використання у господарській діяльності замовника.
Виконавець надає замовнику консультативні послуги в галузі права: консультативні послуги з юридичних питань і послуги з представництва в сфері цивільного, торговельного, трудового права; консультативні послуги з укладання та виконання умов контрактів та договорів, складання письмових висновків; консультативні послуги з питань дебіторської та кредиторської заборгованості, готує огляди з правових питань та ін (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.2 договору виконавець за окремою заявкою замовника також надає замовнику інші додаткові послуги в галузі права, не передбачені п.п. 2.1, що узгоджується обома сторонами.
Розмір вартості послуг, визначених п. 2.4 даного договору, узгоджується сторонами додатково (п. 5.2 договору).
Виконавець надає замовнику консультації як в усній, так і в письмовій формі (п. 4.1 договору).
У пункті 5.1 договору сторони погодили, що розмір щомісячної плати за послуги, визначені п. 2.1 даного договору, яка підлягає перерахуванню виконавцю, визначається сторонами у додатку до даного договору, та є фіксованою незалежно від кількості та обсягу наданих послуг.
Згідно з п. 5.3 договору оплата винагороди виконавця здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, що слідує за звітним.
Пунктом 9.1 договору закріплено, що договір набирає чинності з 01 квітня 2013 року і діє протягом п'яти років.
01.04.2013 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою визначили розмір щомісячної плати, яка підлягає перерахуванню виконавцю, в сумі 15000 грн. 00 коп. без ПДВ.
Вказаний договір був достроково розірваний відповідачем в порядку п. 10.5 цього договору шляхом надсилання позивачу повідомлення від 04.04.14 р. № 1817/20 про розірвання договору з 22.04.14 р. Факт розірвання договору позивачем не заперечується.
Як вірно визначено господарськими судами, спірний договір за своєю правовою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На виконання договору сторонами були підписані без зауважень та заперечень та скріплені печатками акти здачі-приймання наданих послуг № 4 від 31.07.13 р. на суму 15 000 грн. 00 коп. та № 5 від 31.08.13р. на суму 15000 грн. 00 коп.
Позивачем на адресу відповідача були надіслані супровідні листи разом із звітами про надані послуги та акти № 6 від 30.09.13 р. на суму 15000 грн.00коп., № 7 від 31.10.13 р. на суму 15000грн.00 коп., № 8 від 30.11.13 р. на суму 15000грн.00 коп., № 9 від 31.12.13 р. на суму 15000грн.00 коп., № 10 від 31.01.14 р. на суму 15000 грн.00 коп.
Вказані документи відповідач отримав, що підтверджується копією виписки з журналу вхідної кореспонденції, наданої відповідачем, однак, акти № № 6-10 за вересень 2013 року - січень 2014 року не підписав.
Всього за період з липня 2013 року по січень 2014 року згідно вказаних актів відповідачу надано консультативних послуг на загальну суму 105 000,00 грн. (7 місяців по 15 000,00 грн.).
Сервіси для юристів