ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2016 року Справа № 906/1602/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіКруглікової К.С.(доповідач),суддів:Малетича М.М., Мамонтової О.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016у справі№ 906/1602/15 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест"простягнення 568 715,93 грн. за участю представників сторін:позивача:Прокоф'єва Л.В.,відповідача:Івашкевич О.Г.,
В С Т А Н О В И В:
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" про стягнення з останнього 568 715,93 грн. штрафних санкцій за договором про переведення боргу №2563/14 від 31.10.2014.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.12.2015, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 у справі №906/1602/15, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 та рішення місцевого господарського суду від 01.12.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27 листопада 2013 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Комунальним підприємством "Малинтеплоенерго" (покупець/відповідач) було укладено Договір № 520/14-ТЕ-10 на купівлю - продаж природного газу з додатками та додатковими угодами до нього.
Відповідно до укладеного Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (п.п.1.1, 1.2.).
Пунктом 5.2 Договору сторони встановили, що ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1118,974 грн., крім того ПДВ - 17%-190,226 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.
Додатковою угодою № 1 від 31.01.2014р. до Договору № 520/14-ТЕ-10 на купівлю - продаж природного газу від 27.11.2013р. сторони виклали п. 5.2 в новій редакції, згідно з яким погодили, що ціна за 1000 куб. м природного газу, яку належить сплатити покупцеві за споживання газу, є незмінною - 1309,20 грн. (з ПДВ).
Сторони домовилися, що приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання - передачі газу. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленим печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта (п.п. 3.3, 3.4, 3.5 Договору).
Додатковою угодою № 2 від 30.04.2014р. до вказаного Договору сторони виклали п. 1.2. статті 1 "Предмет договору" у новій редакції, де зазначили, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.
Відповідно до погодженого сторонами пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, на виконання умов Договору № 520/14-ТЕ-10 на купівлю - продаж природного газу від 27.11.2013р. позивач поставив відповідачу в січні-квітні 2014 року природний газ в об'ємі 1259,866 тис куб. м на загальну суму 1600000 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р. та від 30.04.2014р. Дані акти є достатнім і належним доказом передачі газу, а також підставою для остаточних розрахунків між сторонами, оскільки передбачені умовами п. 3.4 Договору.
Крім того, судами встановлено, що 31.10.2014р. між КП "Малинтеплоенерго" та ТОВ "Малин Енергоінвест" був укладений договір про переведення боргу № 2563/14, відповідно до якого за згодою кредитора первісний боржник переводить до нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу №520/14-ТЕ-10 від 27.11.2013 р., а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні.
Відповідно до п. 2.1. договору № 2563/14 сума боргу, що переводиться на нового боржника складає 1600000 грн., в тому числі по місяцях, у яких використовувався природний газ: січень 2014 року - на суму 607367,17 грн.; лютий 2014 року - на суму 527179,49 грн.; березень 2014 року - на суму 424726,74 грн.; квітень 2014 року - на суму 40726,60 грн.
Також сторони погодили, що до нового боржника переходять обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, встановленої у п. 2.1. статті 2 договору № 2563/14, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за Договором № 520/14-ТЕ-10 від 27.11.2013р. (п. 3.1. Договору №2563/14).
В подальшому, 11.12.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області (сторона перша), департаментом фінансів Житомирської облдержадміністрації (сторона друга), фінансовим управлінням Малинського міськвиконкому (сторона третя), управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради (сторона четверта), Малинським комунальним підприємством "Паперовик" (сторона п'ята), товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (сторона шоста) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) було укладено Договір № 1247/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік"), предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. № 30.
За змістом п.п. 3 - 9 вище вказаного Договору, Державна казначейська служба України перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з п. 2 ст. 16 Закону України „Про державний бюджет України на 2014 рік", стороні першій у сумі 716000 грн. на підставі рішення Мінфіну.
З метою виконання Договору сторони зобов'язалися, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до Договору (ч. 2 п. 11 Договору від 11.12.2014р.).
В п. 16 Договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування (п. п. 14,15 Договору від 11.12.2014р.).
Судами попередній судових інстанцій встановлено, що на виконання Договору № 1247/30 про організацію взаєморозрахунків від 11.12.2014р., відповідно до платіжного доручення № 123 від 23.12.2014р., позивачу було перераховано 716000 грн. заборгованості за природний газ за Договором №2563/14 від 31.10.2014р. Зазначена сума оплачена ДКСУ у Житомирській області 23.12.2014р.
Сервіси для юристів