Постанова ВГСУ від 01.02.2016 року у справі №906/1475/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року Справа № 906/1475/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібзавод"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 (головуючий суддя Розізнана І.В., судді Грязнов В.В., Мельник О.В.)у справі№ 906/1475/15 Господарського суду Житомирської областіза позовомОСОБА_5до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал", 2) Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібзавод",за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк",провизнання недійсними договорів за участю представників:позивачаОСОБА_6,відповідача-1не з'явились,відповідача-2Венгерчук С.Ю.,третьої особиЛавриненко К.Л.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.10.2015 провадження у справі № 906/1475/15 зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею справи № 906/983/15.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.10.2015 у справі № 906/1475/15 скасовано, справу № 906/1475/15 передано на розгляд місцевому суду.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 79 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводиться до того, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача-1 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсними договорів від 22.03.2013 про розірвання договорів купівлі-продажу хлібопекарського обладнання, укладених між ТОВ "Астрал" та ПАТ "Коростенський хлібозавод" 31.01.2008, 29.02.2008 та 03.08.2009.

Позивач як на підставу визнання даних договорів недійсними посилається на їх фіктивність (відсутність спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків), оскільки вважає, що фактичне виконання умов договорів від 22.03.2013 про розірвання договорів купівлі-продажу (щодо повернення ТОВ "Астрал" товару, який був предметом договорів купівлі-продажу від 31.01.2008, 29.02.2008, 03.08.2009), не відбулось і сторони не мали на меті виникнення певних юридичних наслідків.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи є неможливим до розгляду пов'язаної з нею справи № 906/983/15 за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал" та Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібзавод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 31.01.2008, 29.02.2008, 03.08.2009.

Місцевий суд зазначив, що при розгляді справи № 906/983/15 підлягають встановленню обставини відповідності договорів купівлі-продажу хлібопекарського обладнання від 31.01.2008, 29.02.2008, 03.08.2009 нормам чинного законодавства, договори купівлі-продажу є первинними по відношенню до договорів від 22.03.2013 про розірвання договорів купівлі-продажу хлібопекарського обладнання від 31.01.2008, 29.02.2008, 03.08.2009, обставини дійсності чи недійсності договорів купівлі-продажу є визначальними при з'ясуванні обставин щодо визнання недійсними договорів від 22.03.2013 про розірвання договорів купівлі-продажу від 31.01.2008, 29.02.2008, 03.08.2009, оскільки розірвання недійсного правочину є неможливим.

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого суду помилковими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Окрім того неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 35 ГПК України господарський суд має встановити зв'язок даної справи з іншою, у якій містяться обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Згідно зі ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно на власний розсуд.

В ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до цієї статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Місцевим судом при винесенні оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, яким чином з'ясування обставин у ході розгляду справи № 906/983/15 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у справі № 906/1475/15 та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи, з урахуванням відповідних положень ст. 79 ГПК України, фактично є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.