ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року
м. Київ
справа №640/4462/21
адміністративне провадження № К/990/26452/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Шевцової Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №№640/4462/21
за позовом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до ОСОБА_1
про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації,
за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року (колегія у складі: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Департамент) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просив:
1) припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 29 грудня 2020 року №КВ101201228592;
2) скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 29 грудня 2020 року №КВ101201228592, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Повний текст зазначеного судового рішення був складений 10 вересня 2025 року та його копія доставлена до електронного кабінету Департаменту цього ж дня, що визнається та не заперечується позивачем.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Департамент 19 лютого 2026 року через канцелярію Шостого апеляційного адміністративного суду подав апеляційну скаргу (яка була зареєстрована 20 лютого 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення процесуальних норм, просив його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційну скаргу Департаменту залишено без руху у зв`язку із її поданням після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, визнання судом неповажними вказаних у заяві підстав для поновлення цього строку та необхідністю наведення інших (поважних й підтверджених документально) причин його пропуску. Особі, що подала апеляційну скаргу, надано десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для усунення її недоліків.
6. На виконання вимог ухвали від 23 лютого 2026 року Департаментом 04 березня 2026 року подано до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій позивач, як на підставу для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, зазначав про те, що 19 вересня 2025 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, ним засобами поштового зв`язку було вперше подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року, яка була отримана судом 22 вересня 2025 року, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» (за штрих кодом 0100100639046), роздруківкою трекінгу відстеження поштового відправлення та описом вкладення. 26 січня 2026 року позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою, в якій просив вжити заходи щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року. Проте апеляційний суд у листі від 09 лютого 2026 року повідомив про відсутність у системі «Діловодство спеціалізованого суду» інформації щодо наявності апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року, як і даних про наявність рекомендованого поштового відправлення (за штрих кодом 0100100639046) як такого і його отримання Шостим апеляційним адміністративним судом.
Зважаючи на викладені обставини, Департамент у поданій на усунення недоліків апеляційної скарги заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що повторно звернувся 19 лютого 2026 року з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року до суду апеляційної інстанції упродовж розумного строку, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, відразу після отримання інформації суду апеляційної інстанції про ненадходження до суду первинно поданої 19 вересня 2025 року апеляційної скарги позивача. Відтак, заявник вважав, що повторне звернення з апеляційною скаргою поза межами тридцятиденного строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України, обумовлено наявністю об`єктивних і непереборних обставин, які не залежали від позивача, що вказує на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
7. Ухвалою від 18 травня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою Департаменту, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених позивачем у поданій заяві причин пропуску строку апеляційного оскарження.
8. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження, а матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від нього характер; обставини ж, на які покликається скаржник у заяві, на переконання суду, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали вчасну реалізацію права на апеляційне оскарження у строк, установлений статтею 295 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та їх обґрунтування
Сервіси для юристів