ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" травня 2016 р. м. Київ К/800/36910/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у справі № 826/5737/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бей-Бек Компані» (далі - Товариство) до ДПІ,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2015 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо неприйняття (як податкових декларацій) звітності з податку на додану вартість з додатками за січень, лютий 2015 року; зобов'язання ДПІ відобразити показники податкової декларації в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку; заборонити ДПІ використовувати та передавати дані, встановлені в ході співставлення показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року.
23 червня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року, позов задоволено частково.
Дії ДПІ щодо неприйняття як податкової звітності податкових декларацій Товариства з податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року визнані протиправними; зобов'язано ДПІ відобразити показники податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 23.02.2015, 19.03.2015 ДПІ направила Товариству листи № 5244, № 8884 щодо відмови у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року у зв'язку з незнаходженням Товариства за юридичною адресою.
В податкових декларація Товариства з податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року була зазначена податкова адреса: м. Київ, Шевченківський район, вул. Саксаганського, 133 А, офіс 2.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців станом на час подання Товариством податкових декларацій з податку на додану вартість (20.02.2015, 18.03.2015) місцезнаходження Товариства: м. Київ, Шевченківський район, вул. Саксаганського, 133 А, офіс 2.
Відповідно до ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Згідно з ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Податкова декларація може бути не прийнята податковим органом лише у випадку, якщо вона заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, що може вплинути на адміністрування податку органом державної податкової служби.
Суди правильно зазначили, що на час подання Товариством до ДПІ податкової звітності Товариство перебувало за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відомості, зазначені в деклараціях, мали всі обов'язкові реквізити.
Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії ДПІ щодо неприйняття як податкової звітності податкових декларацій Товариства з податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року
Разом з тим, суд касаційної інстанції не може погодитися з висновками судів про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ відобразити показники податкових декларацій Товариства з податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства, оскільки ця вимога є похідною вимог про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість. На стадії розгляду питання про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації є передчасним.
Зазначені обставини не були взяті до уваги судами при постановленні оскаржуваних судових рішень.
Оскільки оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову про зобов'язання відобразити показники податкових декларацій Товариства з податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства є помилковими.
Сервіси для юристів