ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2016 року м. Київ К/800/14815/15
Головуючої: Калашнікової О.В.,
Суддів: Леонтович К.Г.
Васильченко Н.В.
секретар судового засідання - Маджар О.
за участю
позивача - ОСОБА_2
представника позивачів - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до Чабанівської селищної ради Києво-Свяшинського району Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішення, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Свяшинського району Київської області , ОСОБА_5 , ОСОБА_6, в якому просили: визнати протиправними та скасувати рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 21 листопада 2013 року про відмову ОСОБА_2, ОСОБА_4 в наданні згоди на відведення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства; визнати протиправними та скасувати рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про надання згоди ОСОБА_5, ОСОБА_6 на відведення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у власність для ведення особистого селянського господарства.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у грудні 2009 року вони звернулись до селищної ради із заявами про передачу їм у власність земельних ділянок по АДРЕСА_1 для ведення особистого господарства, кожному по 0.09га. Разом з тим їх заява тривалий час не розглядалась. Натомість на сесії ради в листопада 2013 року дану земельну ділянку було протиправно передано відповідачам.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши вірність встановлення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області із заявами про надання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у власність для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 549 від 21 листопада 2013 року відмовлено в наданні згоди на відведення земельної ділянки в спільну сумісну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2
Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 548 від 21 листопада 2013 року відмовлено в наданні згоди на відведення земельної ділянки в спільну сумісну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4
Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 550 від 21 листопада 2013 року надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5
Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 551 від 21 листопада 2013 року надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6
Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що селищна рада в межах спірних відносин діяла відповідно до положень законодавства.
Колегія Вищого адміністративного суду України з цього приводу зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ст.26 даного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Згідно зі ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Сервіси для юристів