ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/11496/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Франкур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Франкур» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ) по складанню акта від 31.07.2014 року № 1760/26-59-22-05/38779855 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Франкур» код 38779855 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі зазначеного акта перевірки;
- зобов'язати відповідача поновити в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Франкур» з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 грудня 2014 року, залишено без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення змін до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі акта перевірки від 31.07.2014 року № 1760/26-59-22-05/38779855; зобов'язано відповідача поновити в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Франкур» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що дії податкового органу щодо складання акту перевірки не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків - позивача у справі та бути предметом оскарження, у даному випадку не виникло. Однак, самостійна зміна податковим органом в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту від 31.07.2014 року № 1760/26-59-22-05/38779855 без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що відображення в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків, щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Франкур» взяте на податковий облік у відповідача 06.06.2013 року за № 1398.
У період з 21.07.2014 року по 25.07.2014 року посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 31.07.2014 року № 1760/26-59-22-05/38779855.
На підставі вказаного акту, посадовими особами відповідача до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України було внесено зміни до даних податкової звітності позивача.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
На підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Сервіси для юристів