ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/39071/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,
секретар судового засідання Загородній А.А.,
за участю представника позивача Юхименка М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітас» (далі - позивач, ТОВ «Мелітас») звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:
1) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ) щодо невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2014 року;
2) скасувати рішення ДПІ №20440/10/04-62-18-02-28 від 24.07.2014 року, за яким декларація ТОВ «Мелітас» з податку на додану вартість за червень 2014 року не вважається податковою звітністю;
3) зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 15.07.2014 року;
4) зобов'язати ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача;
5) зобов'язати відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність спірних дій та рішення відповідача, який не визнав подану позивачем податкову декларацію як податкову звітність, оскільки чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для невизнання податкової звітності, як анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у справі № 804/148/14, що залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 року, скасовано рішення про анулювання реєстрації ТОВ «МЕЛІТАС» як платника податку на додану вартість.
Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що на момент подання декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року позивач був позбавлений статусу платника податку на додану вартість, а тому у відповідача були відсутні правові підстави та механізм для прийняття такої звітності. Крім того, відображення в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» певних відомостей не створює для платника податків будь-яких юридичних наслідків, не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.
Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
08.07.2014 року ТОВ «Мелітас» направило рекомендованим поштовим відправленням до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, про що свідчить опис вкладення з відбитком календарного штампу поштового відділення та чек про сплату поштового відправлення.
Декларація була отримана відповідачем 15.07.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправленням з підписом уповноваженої особи.
Рішенням податкового органу № 20440/10/04-62-18-02-28 від 24.07.2014 року вказану декларацію не визнано податковою звітністю, у зв'язку з тим, що ТОВ «Мелітас» позбавлено статусу платника ПДВ згідно акту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.11.2013 року.
ТОВ «Мелітас» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року, що залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 року (справа №804/148/14), рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість скасовано.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Щодо позовних вимог про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2014 року;
Сервіси для юристів