ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/60913/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Донця О.Є.,
Конюшка К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чопської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.02.2012 №66, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати антидемпінгового мита на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами в розмірі 2816,23 грн., та №67, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 563,24 грн.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень як таких, що прийнято на підставі хибних висновків акту перевірки від 09.02.2012 №0021/1/305000000/НОМЕР_1 щодо порушення позивачем вимог антидемпінгового законодавства при здійсненні митного оформлення товарів: холодильника побутового, бувшого у використанні, торговельної марки "Gorenje", об'ємом 156 л., вагою 36 кг., країна виробник -Словенія, та холодильника побутового, компресійного, бувшого у використанні, торговельної марки "Liebherr», з однією зовнішньою дверкою, місткістю 165 л., вагою 38 кг., країна виробник -Німеччина.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 згідно з МД-1 серія КА №0101736 від 24.10.2010 на митну територію України ввезено товари: холодильник побутовий, бувший у використанні, торговельної марки "Gorenje", об'ємом 156 л., вагою 36 кг., країна виробник -Словенія, та холодильник побутовий, компресійний, бувший у використанні, торговельної марки "Liebherr», з однією зовнішньою дверкою, місткістю 165 л., вагою 38 кг., країна виробник -Німеччина.
Сума сплачених митних платежів за МД-1 серія КА № 0101736 від 24.10.2010 склала 731,86 грн.
Чопською митницею ДМСУ проведено невиїзну документальну перевірку дотримання громадянином України ОСОБА_2 законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару за Уніфікованою митною квитанцією форми МД-1 від 24.10.2010 серія КА №0101736, за результатами якої складено акт перевірки від 09.02.2012 №0021/1/305000000/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено факт порушення позивачем при митному оформленні товару антидемпінгового законодавства в частині незастосування заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії від 04.02.2008 № АД-171/2008/143-46 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну побутової та морозильної техніки походженням з Китайської Народної Республіки та Турецької Республіки".
Так, митним органом зазначено, що позивачем при митному оформленні товару не надано сертифікату про країну їх походження товару, у зв'язку з чим країна походження ввезений товарів визначається невідомою. Враховуючи те, що товари, країна походження яких невідома, пропускаються митним органом з метою їх переміщення через митний кордон України за умови сплати мита за повними ставками, митний орган дійшов висновку про необхідність сплати антидемпінгового мита в незалежності від сплати ввізного мита.
На підставі акту перевірки від 09.02.2012 №0021/1/305000000/НОМЕР_1 Чопською митницею винесено податкове повідомлення від 28.02.2012 №66, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати антидемпінгового мита на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами у розмірі 2 816, 23 грн., з яких: 2 252,98 грн. - основний платіж, 563,25 грн. - штрафні санкції, а також податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 №67, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати податку на додану вартість у розмірі 53563,24 грн., з яких: 450,59 грн. - основний платіж, 112,65 грн. - штрафні санкції.
Вказуючи на протиправність податкових повідомлень-рішень від 28.02.2012 №66, №67, ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки країна походження товару, ввезеного позивачем, є невідомою, а код товару підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії від 04.02.2008 №АД-171/2008/143-46 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну побутової та морозильної техніки походженням з Китайської Народної Республіки та Турецької Республіки», такий товар підлягав пропуску через митний кордон України за умови сплати мита за повними ставками, антидемпінгового мита та податку на додану вартість.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 276 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Згідно з вимогами статті 277 Митного кодексу України визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Пунктом 3 Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 №1864, чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1864), визначено, що відомості про країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, зазначаються в митній декларації, яка подається митному органу під час здійснення митного оформлення у визначеному законодавством порядку та випадках.
Сервіси для юристів