ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" листопада 2016 р. м. Київ К/800/33089/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Кравцова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року у справі №810/1305/15 за позовом управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області до дочірнього підприємства „Агрофірма „Слобідська" закритого акціонерного товариства „Міжнародна агропромислова корпорація „МАК" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2015 року управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області звернулося в суд з позовом до дочірнього підприємства „Агрофірма „Слобідська" закритого акціонерного товариства „Міжнародна агропромислова корпорація „МАК", в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту „ж" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", за січень-березень 2015 року в сумі 1929,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обов'язок відповідача вчасно сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та за списком №2, передбачений приписами Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV. Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків, а також стягнення заборгованості.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що наявні підстави для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій, встановлено, що відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області з 21.02.2002 № 1019040532Ф-АОФ.
Управлінням 6 лютого 2015 року сформований та направлений на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" (Закон №1058-ІV) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б" - „з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з лютого 2015 року, яким визначений місячний розмір фактичних витрат гр-ці ОСОБА_1 в сумі 643 грн 18 коп., всього до сплати (колонка 7) - 1281 грн 15 коп. Вказаний розрахунок вручений відповідачу 10.02.2015.
Управлінням 4 лютого 2015 року сформований та направлений на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б" - „з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" ( Закон №1788-ХІІ) з березня 2015 року, яким визначений місячний розмір фактичних витрат гр-ці ОСОБА_1 в сумі 643 грн. 18 коп. Вказаний розрахунок вручений відповідачу 06.03.2015.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що порядок виплати пенсії на час виникнення спірних відносин врегульовано підпунктом 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, а в цьому випадку пенсії фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України без наступного відшкодування таких витрат платником збору на обов'язкове пенсійне страхування.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи предметом спору є правомірність стягнення на користь управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області заборгованості дочірнього підприємства „Агрофірма „Слобідська" закритого акціонерного товариства „Міжнародна агропромислова корпорація „МАК" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту „ж" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", за січень-березень 2015 року в сумі 1929,54 грн.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в"-„е" та „ж" статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.
Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Сервіси для юристів