ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року
м. Київ
справа № 320/24643/24
адміністративне провадження № К/990/10797/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року (головуючий суддя Горобцов Я.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді - Ганечко О.М., Оксененко О.М.) у справі за заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних розчинників» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках платника податків у всіх банківських установах,
У С Т А Н О В И В:
31 травня 2024 року о 13 годині 33 хвилини Головне управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просило: підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівський завод органічних розчинників» (далі - ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників») податковий номер 40328493 накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 31 травня 2024 року; застосувати адміністративний арешт коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» податковий номер 40328493 у всіх банківських установах.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року заяву ГУ ДПС у Київській області залишено без руху з тих підстав, що заявником не було надано належного доказу направлення іншому учаснику справи примірника заяви з додатками. Способом усунення цього недоліку суд визначив необхідність надання належних доказів направлення іншій стороні заяви з додатками на її дійсну адресу. Надано заявнику строк для усунення недоліків заяви до 31 травня 2024 року до 15 години 30 хвилин.
Про постановлення цієї ухвали ГУ ДПС у Київській області було повідомлено телефонограмою о 15:04, а також за допомогою засобу електронної комунікації «Viber».
На виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху ГУ ДПС у Київській області електронною поштою 31 травня 2024 року направило до суду заяву про усунення недоліків, до якої додано фото конверту до відправки, а також копію фіскального чека від 31 травня 2024 року, в якому зазначено час направлення 12:15:47. Крім того, у заяві зазначено, що примірник було направлено відповідачу на правильну адресу, яка перевірялася також працівником відділу поштового зв`язку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року, заяву повернуто ГУ ДПС у Київській області на підставі частини третьої статті 283 КАС України, оскільки останнім не надано належного доказу направлення іншому учаснику справи примірника заяви з додатками.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області вказує, що при постановленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про повернення заяви позивачу, у зв`язку з невиконанням вимоги ухвали про залишення заяви без руху.
Позивач вважає, що суд першої інстанції, по-перше, неправомірно зобов`язав його надати як доказ надіслання відповідачу заяви з додатками, опис вкладення поштової кореспонденції та не мав підстав повертати матеріали позову.
По-друге, скаржник зазначає, що зважаючи на стислі терміни усунення недоліків, ГУ ДПС у Київській області на електронну адресу Київського окружного адміністративного суду було направлено заяву про усунення недоліків, в якій останнім було зазначено, що примірник заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках платника податків у всіх банківських установах було направлено відповідачу на адресу: вул. Андрія Сабадаша, буд. 1-Г, смт Кожанка, Фастівський район, Київська область, 08550, що підтверджується фіскальним чеком доданим до заяви. При цьому, податковим органом було зауважено, що правильність заповнення адреси перевірена працівником відділу поштового зв`язку. Крім того, ГУ ДПС у Київській області до відправлення примірнику зроблено фотокопію поштового конверту, направленого відповідачу, на підтвердження чого надано копію такого конверту для підтвердження правильності зазначення адреси отримувача.
Ухвалою Верховного Суду від 1 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу.
ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Відповідач зокрема зазначає, що згідно з текстом заяви ГУ ДПС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платника податків ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників», а також Витягу із єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 2 травня 2024 року встановлено, що місцезнаходженням ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» є: Україна, 08550, Київська обл., Фастівський р-н, селище міського типу Кожанка, вулиця Сабадаша Андрія, будинок 1-Г.
Проте, до заяви позивачем додано копію фіскального чека АТ «Укрпошта» від 31 травня 2024 року №8, згідно якого документи було направлено на адресу: 08550, Кожанка, без зазначення конкретної вулиці та номеру будинку.
Таким чином, ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вимоги частини другої статті 161 КАС України позивач не виконав, оскільки копію заяви з додатками направив на неправильну адресу, а тому надані до суду докази направлення (копія фіскального чека АТ «Укрпошта» від 31 травня 2024 року №8 та копія конверта) не можуть вважатися належними та допустимими доказами відправлення цих документів.
Відповідач зазначає, що надана до суду копія конверта, адресатом в якому зазначено ТОВ «Фастівський завод органічних розчинників» не може бути доказам направлення стороні заяви, оскільки на ньому відсутня будь-яка інформація про прийняття такого конверта оператором поштового зв`язку до відправлення.
Також позивач вказує, що останній навіть станом на 6 травня 2025 року так і не отримав від ГУ ДПС у Київській області примірник заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій, який за твердженням позивача був відправлений ще від 31 травня 2024 року.
Крім того, ГУ ДПС у Київській області у касаційній скарзі посилається, на думку відповідача, на нерелевантні позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 1 лютого 2024 року у справі №520/11344/23 та від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, оскільки вони стосувалися обов`язку фізичної особи-позивача направляти цінним листом з описом вкладення копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача-суб`єкта владних повноважень.
Водночас у справі, що розглядається йдеться про імперативний обов`язок суб`єкта владних повноважень надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів відповідно до частини другої статті 161 КАС України.
Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 1 травня 2025 року щодо направлення справи судом першої інстанції виконані не були, то судом касаційної інстанції неодноразово, а саме: 2 травня 2025 року, 19 червня 2025 року, 11 липня 2025 року, 12 серпня 2025 року, 1 вересня 2025 року, 2 жовтня 2025 року, 10 листопада 2025 року, 20 січня 2026 року, 4 березня 2026 року, 9 квітня 2026 року, 18 травня 2026 року, 17 червня 2026 року направлялася до Київського окружного адміністративного суду ухвала від 1 травня 2025 року з вимогою направити справу для здійснення касаційного розгляду.
Сервіси для юристів