ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року
м. Київ
справа № 160/820/25
адміністративне провадження № К/990/837/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за участю третьої особи - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року (складене у складі головуючої судді Серьогіної О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року (ухвалену у складі: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.) у справі №160/820/25
УСТАНОВИВ:
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , платник податків) через свого представника звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, податковий орган), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0745850708 від 09 грудня 2024 року.
2. Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , податковий орган обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків.
При цьому, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року) жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки платника податків, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.
Позивач звертав увагу, що до перевірки були надані всі первинні документи про отримання товарів (походження товарних запасів), а також Форму ведення обліку товарних запасів, які повністю спростовують виявлені порушення, проте такі документи з невідомих причин не були враховані податковим органом під час проведення перевірки.
ІІ. Рішення судів першої, апеляційної інстанцій.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року позов задоволено.
3.1. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з процедурними порушеннями при призначенні та проведенні фактичної перевірки, оскільки податковим органом дотримано приписи статті 81 ПК України щодо форми та змісту наказу та наявності підстав для проведення фактичної перевірки.
Щодо безпосередньо правомірності податкового повідомлення-рішення суд зазначив, що висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) спростовується наявними у матеріалах справи та дослідженими судом доказами, є безпідставним та необґрунтованим, з огляду на що відсутні правові підстави для притягнення позивача до фінансової відповідальності на підставі вказаної статті Закону.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року - без змін.
4.1. Суд апеляційної інстанції виснував, що відповідачем не дотримано процедури призначення перевірки, тому податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідками такої перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Відповідач, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
5.1. ГУ ДПС у Дніпропетровській області у касаційній скарзі зазначило підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, скаржник посилається на порушення норм процесуального права.
5.2. Відповідач наголошує, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах про достатність відображення в наказі підстави для проведення фактичної перевірки як нумераційного позначення відповідного пункту статті ПК України без розкриття його змісту.
5.3. Скаржник уважає, що в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у цій справі відсутні висновки суду, які ґрунтуються на очевидних та беззаперечних доказах. Суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення не з`ясував всі обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, не надав їм належну оцінку, не дослідив наявні у справі докази та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.
Звертає увагу на окрему думку члена колегії суддів, яка розглядала цю справу в суді апеляційної інстанції, висловлену у цій справі, яка містить, зокрема, такі висновки:
суд апеляційної інстанції не надав оцінку безпосередньо податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0745850708 від 09 грудня 2024 року, яке було предметом оскарження;
Сервіси для юристів