Постанова ВАСУ від 30.07.2015 року у справі №800/188/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ справа № 800/188/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Веденяпіна О.А.,

Загороднього А.Ф.,

Зайцева М.П.,

Цвіркуна Ю.І.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача ОСОБА_6

відповідача Селіванов А.О.

третьої особи Ґудзь О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомОСОБА_8до третя особаВерховної Ради України Генеральна прокуратура України провизнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_8.) звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Верховної Ради України (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Ростанову Верховної Ради України від 03 червня 2015 року «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України ОСОБА_8»;

- визнати незаконними дії та рішення Верховної Ради України щодо доручення повторно провести засідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України (далі по тексту - Комітет), за результатом якого прийняте рішення від 02 червня 2015 року, протокол №22, та дії і рішення з внесення на розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради України 03 червня 2015 року питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8;

- зобов'язати Верховну Раду України повернути Генеральному прокуророві України ОСОБА_10 подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України ОСОБА_8», підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України ОСОБА_10 від 12 травня 2015 року №13/1-27вих. із вмотивованим висновком Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України від 29 травня 2015 року, протокол №21, з пропозицією подати додаткові обґрунтування.

На обґрунтування заявленого позову, ОСОБА_8 зазначає про прийняття Комітетом з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України двох рішень за результатами розгляду подання «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України ОСОБА_8», підтримане та внесене до Верховної Ради України Генеральним прокурором України ОСОБА_10 від 12 травня 2015 року №13/1-27вих., а саме 29 травня 2015 року та 02 червня 2015 року, що є грубим порушенням норм Регламенту Верховної Ради України, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено існування двох рішень Комітету стосовно вирішення одного і того ж питання.

Крім того, рішення Комітету від 02 червня 2015 року не містить мотивованого висновку щодо визначення достатності, законності і обґрунтованості подання, законності одержання доказів, зазначених у поданні, тому не відповідає вимогам, що ставляться до висновку частиною 1 статті 220 Регламенту Верховної Ради України.

Також позивач зазначає про вчинення тиску на членів Комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України, участь у засіданні зазначеного Комітету 02 червня 2015 року першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_11, а не самого Генерального прокурора України, який підтримав та вніс до парламенту подання, що є грубим порушенням процедури проведення засідання Комітету.

Зауважено, що під час проведення засідання Комітету 02 червня 2015 року взагалі не обговорювалось питання вмотивованості та достатності подання Генерального прокурора України, наявності в ньому конкретних фактів і доказів чим позивача позбавлено можливості надати пояснення та скористатись правами, закріпленими у статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної Постанови Верховної Ради України позивач посилається на незаконність та невмотивованість рішення Комітету від 02 червня 2015 року, яке стало підставою для її прийняття. Додатково позивач зауважує, що відповідно до приписів частини 4 статті 220 Регламенту Верховної Ради України Голова Верховної Ради України повинен був повернути подання з висновком Комітету Генеральному прокурору України та поінформувати про це Верховну Раду України.

Крім того, в адміністративному позові зазначено, що прийняття незаконного і протиправного рішення Комітету 02 червня 2015 року, внесення на розгляд на пленарному засіданні подання і, як наслідок, прийняття незаконної і протиправної Постанови Верховної Ради України від 03 червня 2015 року стало можливим внаслідок вчинення Головою Верховної Ради України протиправних дій та прийняття протиправних рішень.

Внаслідок викладеного, на переконання позивача, оскаржувана Постанова Верховної Ради України прийнята безпідставно, з перевищенням наданих законом повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); упереджено і під тиском, недобросовісно і нерозсудливо; з грубими порушеннями принципу рівності перед законом, непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення і дії.