ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
справа № 640/5158/19
адміністративне провадження № К/990/55833/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/5158/19 за позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Коротких А.Ю., Чаку Є.В.)
УСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 05.12.2018 №0009824102 та №0009814102.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2026 відкрито касаційне провадження у справі №640/5158/19 за касаційною скаргою податкового органу.
До суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою суду від 29.06.2026 касаційний розгляд справи призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 30.06.2026.
Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків, у якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 05.12.2018 №0009824102 та податкове повідомлення-рішення форми В1 від 05.12.2018 №0009814102. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу щодо нереального характеру господарських операцій з контрагентами ТОВ «ВФ-Корп», ТОВ «Торговий будинок «Новаагро», ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Злак», ТОВ «Агротрастком», ТОВ «Альфа Промінь» спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Стверджує, що відповідачем не було досліджено документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства, не з`ясовано суті здійснених господарських операцій, порядок та спосіб їх виконання, фізичних можливостей підприємства самостійного отримання придбаних товарів у продавців. Вважає, що висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу щодо неможливості контрагентів здійснювати господарську діяльність, в основу яких покладено податкову інформацію з баз контролюючого органу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені за результатами перевірок контрагентів даних про недоведеність товарності операцій по ланцюгу постачання та факту придбання безпосередніми контрагентами позивача зерна, його транспортування, складського зберігання, має оцінюватись як доказ безтоварності поставки між ПАТ "ДПЗКУ" та постачальниками. Враховуючи сукупність встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про правомірність висновків акта перевірки, на підставі яких контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, прийнято нове рішення. яким позов задоволено. Судове рішення мотивовано тим, що позивачем було надано на підтвердження правомірності формування спірних сум податкової звітності всі необхідні документи, а підстави для висновку про нереальність спірних господарських операцій у ході судового розгляду встановлено не було, відтак, підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.
Відповідач з рішенням суду апеляційної інстанції не погодився, подав касаційну скаргу, в обгрунтування якої зазначає, що апеляційним судом не були враховані висновки Верховного Суду, що призвело до неправильного застосування п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та, відповідно, до неправильного вирішення справи. Як указує відповідач, з наданих платником документів неможливо встановити походження придбаного позивачем товару (сільгосппродукції), відповідач звертає увагу на відсутність у контрагентів та підприємств-сільгоспвиробників необхідних посівних площ, спеціалізованої сільськогосподарської техніки, складських та виробничих приміщень, виробничих потужностей, трудових ресурсів для виконання своїх зобов`язань за укладеними з позивачем договорами. Встановлені в ході проведення перевірки дані і факти, дозволяють зробити висновки щодо нереальності господарських операцій, а укладені договори не опосередковується реальним виконанням операцій, які становлять його предмет, фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з постачання товарів, (робіт/послуг). Наявність первинних документів не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася. Як зауважує відповідач, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Таким чином Центральне МУ ДПС зазначає, що за конкретно встановлених обставин у справі, на підставі оцінених доказів Київським окружним адміністративним судом не допущено неправильного застосування норм матеріального права та зроблено правильний висновок, що у позивача були відсутні підстави для відображення наслідків господарськінформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022). На підставі зазначеного, позивач просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, до суду надійшов відзив. Як вважає позивач, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи досліджено первинну бухгалтерську документацію, яка належним чином підтверджує реальність господарських операцій. Посилання відповідача на непідтвердженість операцій за ланцюгом постачання або порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом не може бути підставою для визнання відповідних договорів нереальними за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами, на яких сформовано відповідні бухгалтерські дані. Під час розгляду справи позивачем зазначалось, що питання законності формування податкового кредиту за податковий період липень 2018 року по контрагенту ТОВ «Агротрастком» було предметом розгляду у іншій адміністративній справі №640/20308/18. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №640/20308/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020, позов задоволено. В оскаржуваному рішенні надано оцінку обставинам, що підтверджують реальність господарських операцій. Затим, надані відповідачу під час перевірки первинні документи оформлені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства, будь-які зауваження до них під час перевірки та розгляду справи судом першої інстанції були відсутні. Позивач звертає увагу, що висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022). На підставі зазначеного, позивач просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, cудами встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - Офіс ВПП, відповідач) відповідно до наказу від 19.10.2018 №1955 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та направлень на перевірку від 22.10.2018 №966, №967 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ») по декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 р. (реєстраційний номер №9201274449 від 19.09.2018) з урахуванням уточнюючих розрахунків, з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень, за результатами якої Офісом ВПП складено акт від 19.11.2018 №3519/28-10-41-01/37243279 (надалі - Акт перевірки).
Зі змісту наведених у акті перевірки висновків вбачається, що Офісом ВПП встановлено порушення ПАТ «ДПЗКУ» вимог податкового законодавства, а саме:
п.п. 198.1., 198.3., 198.6. ст. 198, п. 200.4. ст. 200 ПК України завищено суми податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 р. в сумі 11 060 038, 21 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 6 766 498, 77 грн., яка підлягає зменшенню;
п. 200.4. ст. 200 ПК України завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку за серпень 2018 р. на суму 4 293 539, 44 грн.
05.12.2018 на підставі акту перевірки Офісом ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0009824102 на суму 6 766 499, 00 грн. (зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість) та податкове повідомлення- рішення форми «В1» №0009814102 на суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 4 293 539, 00 грн., а також, штрафні санкції у розмірі 2 146 769, 50 грн. (надалі - ППР).
Сервіси для юристів