ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
справа №380/6090/21
адміністративне провадження № К/990/15142/22, К/990/11596/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №380/6090/21 за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2022 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Качмара В.Я., суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.,),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної прокуратури, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора та Офісу Генерального прокурора у якому просив:
- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Кадрової комісії «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 20 січня 2021 року №170;
- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ керівника Обласної прокуратури від 15 березня 2021 №256к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої cтатті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 16 березня 2021 року;
- поновити позивача на посаді з 17 березня 2021 року або іншій рівнозначній посаді в Обласній прокуратурі;
- стягнути з Обласної прокуратури середній заробіток на користь ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 17 березня 2021 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді або іншій рівнозначній посаді в Обласній прокуратурі з 17 березня 2021 року та стягнення з Обласної прокуратури середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 17 березня 2021 року у межах суми стягнення за один місяць.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ, позивач як керівник Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області 22 грудня 2020 року та 20 січня 2021 року проходив третій заключний етап атестації прокурорів місцевих прокуратур - співбесіду з метою виявлення відповідності прокурорі і вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, яку проводила Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокурор гарнізонів (на правах місцевих), що створена при Офісі Генерального прокурора.
3. За результатами атестації прийнято рішення Кадрової комісії №170 від 20 січня 2021 року про неуспішне проходження прокурором атестації. Указане рішення стало підставою для видання керівником Київської обласної прокуратури наказу №256к від 15 березня 2021 року про звільненння ОСОБА_1 з посади керівника Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої cтатті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 16 березня 2021 року.
4. Позивач уважав, що рішення Кадрової комісії №170 від 20 січня 2021 року є безпідставним, необґрунтованим, упередженим оскільки 1) Кадровою комісією не установлено жодного випадку професійної некомпетентності позивача; 2) Кадровою комісією не установлено обставин щодо недотримання позивачем норм професійної етики; 3) рішення Кадрової комісії прийнято не уповноваженим суб`єктом, бо Генеральний прокурор не уповноважував Четверту кадрову комісію на здійснення відповідних дій; 4) Кадрова комісія перевищила обсяг наданих їй Законом дискреційних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення.
5. Переконував, що він має бути поновлений на роботі на рівнозначній посаді керівника, у тому числі у Київській обласній прокуратурі, оскільки мала місце не ліквідація прокуратур, а їх перейменування.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що надсилання на електронну пошту прокурора повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації, є правом комісії, а не її обов`язком, а під час засідання члени Кадрової комісії не є зв`язані виключно з тими запитаннями, які поступили на електронну пошту атестованого. З урахуванням наведеного суд вважав безпідставним посилання позивача на те, що під час співбесіди йому було задано додаткові запитання, про які його не було повідомлено.
8. Суд наголосив, що норми Порядку №221 не передбачають особистої участі позивача при обговоренні результатів співбесіди та не передбачають вручення повного тексту рішення Кадрової комісії.
9. Суд першої інстанції, посилаючись на статтю 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів [зокрема, обов`язок негайного повідомлення керівника органу прокуратури про порушення, допущені іншим працівником прокуратури], зазначив, що начальник відділу ОСОБА_1 , як безпосередній керівник прокурора ОСОБА_2 , лише 15 червня 2020 року усно повідомив керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області про протиправні дії свого підлеглого, хоча згідно з наданими Кадровій комісії поясненнями інформацію про можливу причетність співробітника прокуратури до викрадення речових доказів він отримав ще 04 червня 2020 року.
10. Також суд зазначив, що як керівник ОСОБА_1 , не вжив заходів щодо безстороннього об`єктивного досудового слідства у кримінальному провадженні №12020110070000248 за фактом вчинення незаконної порубки дерев лісу шляхом доручення здійснення процесуального керівництва іншому прокурору.
11. Окрім викладеного суд першої інстанції констатував, що начальник відділу Немирівський Р.Ю. невірно вирішив практичне завдання №14, надавши помилкові відповіді на всі три питання.
Сервіси для юристів