ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
справа № 240/6281/25
провадження № К/990/51507/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, ухваленого у складі головуючого судді Леміщака Д. М., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого судді - Граб Л. С., суддів: Сторчака В. Ю., Матохнюка Д. Б.
І. Суть спору
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у розмірі 20100 гривень в розрахунку на місяць за період з 12 серпня 2024 року по 10 березня 2025 року;
1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену абзацом сьомим пункту 1-1 Постанови № 168 у розмірі 20100 гривень в розрахунку на місяць за період з 12 серпня 2024 року по 10 березня 2025 року.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що він набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі 20100 гривень протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження відповідно до абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови № 168 у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою ВЛК від 12 серпня 2024 року № 824, згідно з якою його визнано обмежено придатним до військової служби через поранення, отримані 22 липня 2023 року та 23 грудня 2023 року під час захисту Батьківщини.
Однак позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду в розмірі 20100 гривень за період з 12 серпня 2024 року по 10 березня 2025 року, тобто після спливу двох місяців перебування у розпорядженні.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови № 168 неправомірною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 07 квітня 2022 року по теперішній час, що підтверджується відомостями з його військового квитка.
4. 23 грудня 2023 року позивач отримав поєднане вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок, включаючи відкриті вогнепальні переломи шиловидного виростка правої ліктьової кістки, п`ясткових кісток, фаланг пальців, травматичну ампутацію IV та V пальців правої кисті, а також множинні сліпі поранення м`яких тканин обличчя, передплічь, стегон із наявністю сторонніх тіл, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 25 січня 2024 року № 153.
5. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 грудня 2023 року № 363 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира частини.
6. 12 серпня 2024 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, за результатами якого видано довідку ВЛК № 824, що встановила діагноз: наслідків поєднаного вогнепального осколкового поранення від 22 липня 2023 року та 23 грудня 2023 року із посттравматичною нейропатією, контрактурою правої кисті та помірними порушеннями функцій, визнавши його непридатним до служби в десантно-штурмових військах, але придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.
7. 13 листопада 2024 року представником ОСОБА_1 направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами надати інформацію та документи щодо періоду проходження служби, зарахування у розпорядження, нарахування та виплати грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду в розмірі 20100 гривень, передбачену Постановою № 168, а також підстави ненарахування такої винагороди.
8. 31 грудня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на адвокатський запит за № 813/33958, в якій зазначено про відсутність підстав для нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 20100 гривень.
9. Разом з цим Військова частина НОМЕР_1 видала довідку від 31 грудня 2024 року № 133/11037, в якій зазначено, що за період з 12 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року додаткова винагорода в розмірі 20100 гривень ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, в позові відмовлено.
11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту видання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 грудня 2023 року № 363 період перебування позивача у розпорядженні командира перевищив два місяці, а травма ОСОБА_1 визнана такою, що пов`язана із захистом Батьківщини.
Сервіси для юристів