ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2015 року м. Київ К/800/55036/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Горбатюка С.А., Калашнікової О. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі №825/755/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" до Державної реєстраційної служби України, третя особа реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" звернулося в суд з позовом до Державної реєстраційної служби України, третя особа реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України від 12.11.2013 № 7837697; зобов'язати відповідача зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" право власності на квартиру № 7 в будинку 23 по вул. Вєтрова в м. Києві та видати відповідне свідоцтво про право власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідність заявлених прав на оформлення у власність квартири №7 в будинку №23 по вул. Ветрова у м. Києві підтверджена поданими позивачем документами, як на новозбудоване нерухоме майно, які є достатніми для державної реєстрації права власності на нерухоме майно та видачі відповідного свідоцтва.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року позовні вимоги задоволені.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Державна реєстраційна служба України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.07.2011 був прийнятий в експлуатацію II пусковий комплекс на вул. Вєтрова, 23 та 23-А, що підтверджується сертифікатом серії КВ № 16411019814.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.08.2012 у справі № 5011-51/2158-2012, яке набрало законної сили, визнані майнові права ТОВ "Сівер-Буд" - право на оформлення у власність об'єкту нерухомого майна, зокрема, квартири № 7 в будинку 23 вул. Вєтрова в м. Києві.
Позивачем 14.10.2013 була подана заява про реєстрацію права власності на квартиру № 7, що знаходиться в будинку 23 по вул. Вєтрова, м. Київ, що підтверджується карткою прийому заяви № 6734351.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України від 12.11.2013 № 7837697 відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на квартиру № 7 в будинку № 23 по вул. Вєтрова у м. Києві. Підставою для відмови у державній реєстрації права власності на вказане нерухоме майно зазначено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду, яке набрало законної сили та яким було визнане право позивача на оформлення у власність об'єкту нерухомого майна, є самостійною підставою для державної реєстрації права власності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся із позовом до Державної реєстраційної служби України, при цьому позовні вимоги заявлені ним до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, який не є стороною по справі.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та частково погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України від 12.11.2013 № 7837697 про відмову у реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю "Сівер-Буд" права власності на квартиру № 7 в будинку 23 по вул. Вєтрова в м. Києві та видачі свідоцтва про право власності.
Відповідно ст.182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч.1 ст.15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно ч.1 ст.19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Сервіси для юристів