ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" червня 2015 р. м. Київ К/800/28948/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Стародуба О.П.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Болградському районі Одеської області про стягнення суми за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року, -
в с т а н о в и в:
10 січня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Болградському районі Одеської області витрат на виплату пенсії громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8) за жовтень 2013 року в розмірі 520,74 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року.
Не погоджуючись із рішеннями суду попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами попередніх інстанції встановлено, що УПФУ в Болградському районі та ВВД ФСС від НВВ України у Болградському районі Одеської області складено та підписано акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2013 року, відповідно до якого УПФУ в Болградському районі визначено 47 осіб, яким виплачено вказаний вид пенсій, та визначено загальну суму, що підлягає відшкодуванню в розмірі 5448, 69 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, витрати, понесені УПФУ у Болградському районі Одеської області ВВД ФСС від НВВ України у Болградському районі Одеської області з виплати і доставки пенсії по інвалідності громадянам, які отримали травми на території держав СНД за жовтень 2013 року складають 520,74 грн.
ВВД ФСС від НВВ України у Болградському районі Одеської області перевірено та прийнято до заліку списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2013 року та визначено суму що підлягає відшкодуванню та не враховано суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну в розмірі 520,74 грн.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату пенсії громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8) за жовтень 2013 року в розмірі 250,74 грн.
Відмовляючи у задоволені позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обрання Пенсійним фондом України такого способу захисту, (відновлення) порушеного права, не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду щодо відшкодування понесених ним витрат.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову в частині відшкодування витрат, понесених управлінням ПФУ у зв'язку з виплатою як витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, на підставі наступного.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 вказаного Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та законів України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «;Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Оскільки відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві покладено на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, то суд касаційної інстанції вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у Фонду обов'язку з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у зв'язку з невірним способом захисту порушених прав не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Сервіси для юристів