Постанова ВАСУ від 30.05.2016 року у справі №800/195/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2016 року м. Київ справа № 800/195/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В.,

суддів: Заїки М.М.,

Олексієнка М.М.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Стародуба О.П.,

при секретарі: Музичко Н.В.,

за участю Шумар В.Ю., - представника Верховної Ради України, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності щодо несвоєчасного звільнення з посади судді, -

встановив :

24 березня 2016 року ОСОБА_6 звернулася до Вищого адміністративного суду України із адміністративним позовом, в якому, крім іншого, просила визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо несвоєчасного звільнення її з посади судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року відкрито провадження в цій частині позовних вимог.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 вказала, що вона, як суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська обрана безстроково, своєчасно звернулася із заявою про звільнення її з посади судді у відставку і 22 жовтня 2015 року Вищою радою юстиції було прийнято рішення про внесення до Верховної Ради України відповідного подання про її звільнення з вказаної посади. Оскільки лише 4 лютого 2016 року парламент прийняв постанову № 996-VIII «Про звільнення суддів», зокрема, про її звільнення з посади судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська у зв'язку з поданням заяви про відставку, позивач вважає, що Верховна Рада України допустила протиправну бездіяльність при вирішенні цього питання, порушивши Конституцію та закони України. У зв'язку з несвоєчасним розглядом подання про прийняття відставки вона не отримала очікуване належне їй матеріальне забезпечення судді у відставці.

Позивач ОСОБА_6 подала до Вищого адміністративного суду України заяву про розгляд справи у її відсутність.

Шумар В.Ю., - представник відповідача, заперечуючи проти позову, стверджує, що доводи позивача безпідставні та необґрунтовані, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено строк, протягом якого парламент повинен прийняти рішення про звільнення судді з посади, вважаючи, що Верхова Рада України прийняла постанову «Про звільнення суддів» від 4 лютого 2016 року № 996-VIII у розумний строк з дотриманням вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання протиправною бездіяльності Верхової Ради України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з червня 1982 року до травня 1989 року працювала суддею Апостолівського районного народного суду Дніпропетровської області, з травня 1989 року до жовтня 1999 року - суддею Дніпропетровського обласного суду, з жовтня 1999 року - суддею Самарського районного суду міста Дніпропетровська. Постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1999 року № 607-XIV ОСОБА_6 обрано суддею безстроково. Позивач має стаж роботи на посаді судді - 33 роки 8 місяців 1 день.

25 вересня 2015 року до Вищої ради юстиції надійшла заява позивача ОСОБА_6 від 24 вересня 2015 року про звільнення у відставку.

22 жовтня 2015 року Вища ради юстиції розглянула матеріали про звільнення позивача у зв'язку із поданням заяви про відставку та прийняла рішення № 781/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська у зв'язку з поданням заяви про відставку». 11 листопада 2015 року Вища рада юстиції направила (вих.№ 41/0/12-15) до Верховної Ради України відповідне подання, яке надійшло адресату 16 листопада 2015 року (вх.№ 283539).

Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 996-VIII ОСОБА_6 звільнено з посади судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 24 лютого 2016 року № 4-ОС, на підставі постанови Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 996-VIII, суддю вказаного районного суду ОСОБА_6 відраховано зі штату Самарського районного суду міста Дніпропетровська, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив, є подання суддею заяви про відставку.