ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 420/7533/25
адміністративне провадження № К/990/42414/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/7533/25
за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови щодо нарахування та виплати додаткової винагороди та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою адвоката Потурнак Альони Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року, прийняте у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за період з 08.01.2024 по 14.03.2024 року, загальний розмір якої складає 111290,33 грн у тому числі: з розрахунку 50000,00 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) нарахувати та виплатити додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за період з 08 січня 2024 року по 14 березня 2024 року у загальному розмірі 111290,33 грн у тому числі: з розрахунку 50000,00 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, який відряджений до Украероруху із залишенням на військовій службі, де проходить службу на посаді заступника начальника центру (центру організації повітряного руху) структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського РСП Украероруху. Позивач посилається на те, що у період з 08 січня 2024 року по 07 березня 2024 року відповідно до наказу Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №3/вд від 05.01.2024 його було направлено в розпорядження військ угрупування морської піхоти «Катран». Так, відповідно до довідки угруповання морської піхоти «Катран» Міністерства оборони України від 06.02.2024 №2022/ОКП/24/120 позивач з 08.01.2024 по 31.01.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі угруповання морської піхоти «Катран», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
3. На думку позивача, відповідач протиправно ненараховує та невиплачує йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 08.01.2024 по 14.03.2024.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що на позивача, як на військовослужбовця, відрядженого до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, із залишенням на військовій службі в Збройних Силах України, в питанні виплати грошового забезпечення поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, відряджених до державних органів, установ та організацій», яка передбачає виплату тільки окладів за військовими званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, а інші складові грошового забезпечення - як для відповідних працівників державної установи, до якої відряджений позивач - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух). Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Украерорух, здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 50000,00 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої для працівників цієї установи не передбачена, тому в даному випадку відсутні правові підстави для її виплати ОСОБА_1 .
6. У зв`язку з цим, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №640/13029/22 (провадження №11-46заі24), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не передбачено виплату для працівників та осіб, які відряджені до центрального органу виконавчої влади, зокрема Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, адвокат Потурнак Альона Миколаївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
8. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
9. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, викладених у постановах від 29 лютого 2024 року у справі №320/2090/23, від 07 березня 2024 року у справі №320/10293/22.
10. Касатор звертає увагу на те, що позивач є діючим військовослужбовцем, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.04.2023 року. Статус учасника бойових дій надається тим особам, які брали безпосередню участь у бойових діях, що є підтвердженням виконання позивачем завдань, що дають право на додаткову винагороду. Позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Одеського РСП Украероруху для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, із залишенням на військовій службі, при цьому за умовами постанови Кабінету Міністрів України №104 за відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, а виплата грошових коштів проводиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені військовослужбовці. Позивач продовжував виконувати військовий обов`язок, зокрема, залучався та брав безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Відрядження не звільняло його від виконання військового обов`язку, що підтверджується також його підпорядкуванням наказам Міністерства оборони України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України.
11. Крім того представник позивача зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях протиправно застосували постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 у зразковій справі №640/13029/22, оскільки висновки у вказаній справі є нерелевантними при вирішенні цього спору.
ІV. Позиція інших учасників справи
Сервіси для юристів