ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №280/416/25
адміністративне провадження № К/990/49271/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 (колегія суддів у складі головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів Іванова С.М., Шальєвої В.А.) у справі №280/416/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області, орган Пенсійного фонду) третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області від 21.11.2024 №62679/03-16 про відмову у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу»;
зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області призначити позивачці з 12.11.2024 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 06.11.2024 №04-14/116 та №04-14/115.
2. На обґрунтування вимог позивачка послалась на протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу», оскільки вона з 15.07.1987 по 30.04.2016 працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що становить більше 20 років станом на 01.05.2016, і має право на призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
4. 12.11.2024 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області через веб-портал Пенсійного фонду України за переведенням на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки досягла 60-річного віку, має більше 30 років загального стажу і станом на 01.05.2016 має більше 20 років стажу державної служби.
5. Заява позивачки за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ у Київській області.
6. ГУ ПФУ в Київській області рішенням від 21.11.2024 №62679/03-16 відмовило позивачці в переведені її на інший вид пенсії, оскільки до стажу державного службовця враховано лише 12 років 7 місяців 25 днів за період роботи з 15.07.1987 по 02.01.2001.
7. Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача, позивачка звернулася до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2025 позов задовольнив Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ у Київській області від 21.11.2024 №62679/03-16 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу». Зобов`язав ГУПФУ у Київській області призначити ОСОБА_1 з 12.11.2024 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 06.11.2024 № 04-14/116 та № 04-14/115.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача з підстав того, що позивачка отримує пенсію за віком і станом на 01.05.2016 мала відповідний стаж на посаді державної служби понад 10 років. Ураховуючи, що позивачка має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723-XII, а тому рішення ГУ ПФУ у Київській області від 21.11.2024 №62679/03-16 підлягає скасуванню.
9. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28.10.2025 апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково. Скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №280/416/25 та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ у Київській області від 21.11.2024 №62679/03-16 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу». Зобов`язав ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2024 про значення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зроблених у цій справі. У задоволенні іншої частини позову відмовив.
Задовольняючи позов у визначеній судом апеляційної інстанції частині, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивачки права на призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».
Відмовляючи у задоволенні позову у визначеній судом апеляційної інстанцій частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не вирішив питання щодо наявності підстав для зарахування чи відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи позивачки після прийняття нею присяги державного службовця з 25.01.1994 по 30.04.2016 із зазначенням обґрунтувань щодо підстав відмови такого зарахування, тому належним способом захисту порушеного права у цій справі буде зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву позивачки та прийняти рішення з урахуванням висновків суду зроблених у цій справі.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
10. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025.
11. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржниця визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
12. Як на підставу касаційного оскарження скаржниця покликається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 37 Закону №3723-ХІІ щодо визначення належного способу захисту при встановленні права на пенсію державного службовця та обов`язковості призначення пенсії у розмірі 60 відсотків від заробітної плати; пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII (далі - Закон - № 889- VIII) щодо застосування статті 37 Закону № 3723-ХІІ до осіб, які набули право на пенсію державного службовця до 01.05.2016.
Сервіси для юристів